1 серпня 2026 року для України набрала чинності Конвенція про міжнародний доступ до правосуддя, укладена 25 жовтня 1980 року в рамках Гаазької конференції з міжнародного приватного права (ГКМПП). Це важливий крок у розвитку міжнародного судового співробітництва та посиленні гарантій захисту прав громадян України за кордоном.
Її застосування розширює можливості громадян України щодо захисту своїх прав у судах інших держав, спрощує доступ до безоплатної правничої допомоги та посилює міжнародне співробітництво у сфері цивільного судочинства.
Конвенція покликана усунути практичні перешкоди, які можуть виникати під час звернення особи до суду за кордоном. Вона встановлює єдині механізми взаємодії між компетентними органами держав-учасниць, що дозволяють подавати звернення про надання безоплатної правничої допомоги, отримувати окремі судові документи, а також ініціювати виконання рішень про стягнення судових витрат в іншій державі.
Значення для громадян України
Набрання чинності Конвенцією відкриває громадянам України спрощений доступ до систем безоплатної правничої допомоги у 28 державах – учасницях Конвенції, більшість із яких є державами – членами Європейського Союзу. Це особливо важливо для українців, які перебувають за кордоном і потребують захисту своїх прав у цивільних, сімейних або господарських справах.
Відтепер громадяни України можуть:
- отримати безоплатну правничу допомогу на тих самих умовах, що й громадяни відповідної держави;
- подавати звернення через центральний орган своєї держави;
- отримувати окремі судові документи в межах механізмів Конвенції;
- звертатися щодо виконання рішень про стягнення судових витрат в інших державах.
Роль Міністерства юстиції України
Відповідно до Закону України про приєднання до Конвенції Міністерство юстиції України визначено центральним органом, відповідальним за її виконання.
Міністерство забезпечуватиме приймання та надсилання звернень про надання безоплатної правничої допомоги, а також звернень щодо примусового виконання постанов про сплату судових витрат і видатків, взаємодіючи з компетентними органами інших держав.
Законом також передбачено, що документи, які надходять до України в межах Конвенції, повинні бути складені українською мовою або супроводжуватися перекладом українською мовою.
Україна водночас зробила застереження до статті 28 Конвенції, яке виключає надання за відсутності взаємності безоплатної правничої допомоги громадянам держави-агресора, які проживають на території держави-учасниці Конвенції.
Важливий крок у розвитку міжнародного співробітництва
Приєднання до Конвенції є одним із заходів, передбачених Дорожньою картою з питань верховенства права у межах переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Воно також засвідчує послідовне впровадження Україною міжнародних стандартів у сфері міжнародного приватного права.
Після набрання чинності Конвенцією Україна стала учасницею повного комплексу основних конвенцій ГКМПП у сфері міжнародного цивільного процесу: щодо скасування вимоги легалізації іноземних офіційних документів (1961), вручення судових та позасудових документів (1965), отримання доказів за кордоном (1970), міжнародного доступу до правосуддя (1980), угод про вибір суду (2005) та визнання і виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах (2019).
Довідково
Конвенція про міжнародний доступ до правосуддя спрямована на забезпечення ефективного доступу до правосуддя у транскордонних цивільних та господарських справах. Вона передбачає механізми співпраці між центральними органами держав-учасниць для спрощення отримання безоплатної правничої допомоги та здійснення окремих процесуальних дій.
України приєдналася до Конвенції згідно із Законом України від 12.03.2026 № 4820-IX «Про приєднання України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя».
Актуальна інформація про Конвенцію, перелік держав-учасниць, компетентні органи та формуляри документів доступні на офіційному вебсайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права (HCCH): https://www.hcch.net.
