Херсонський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу захисника на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 30 квітня 2026 року, яким особу визнано винною у колабораційній діяльності, передбаченій ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Судом першої інстанції встановлено, що у вересні 2022 року обвинувачений, діючи за попередньою змовою з іншими особами, брав участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області. Зокрема, виконуючи функції заступника голови так званої виборчої комісії, він здійснював обхід домогосподарств, агітував місцевих жителів голосувати за приєднання області до складу рф, розповсюджував бюлетені та сприяв проведенню незаконного голосування.
За вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченому призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати відповідні посади та займатися діяльністю, пов’язаною з виборчим процесом і процесом референдуму, строком на 15 років, із конфіскацією всього належного йому майна.
Не погодившись із суворістю призначеного покарання, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просив пом’якшити основне покарання до 5 років позбавлення волі. Серед доводів зазначалося, що обвинувачений раніше не був судимий, а розгляд справи за його відсутності (in absentia) позбавив його можливості особисто надати пояснення суду.
Перевіривши матеріали провадження, колегія суддів зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України спеціальне судове провадження може здійснюватися за відсутності обвинуваченого у кримінальних провадженнях щодо злочинів, визначених ч. 2 ст. 297-1 КПК України, за наявності передбачених законом підстав.
Апеляційний суд встановив, що судом першої інстанції було дотримано всіх процесуальних вимог щодо здійснення спеціального судового провадження, тому доводи захисника про порушення прав обвинуваченого є необґрунтованими.
Крім того, колегія суддів урахувала положення ч. 1 ст. 404 КПК України, відповідно до яких перегляд судового рішення здійснюється в межах апеляційної скарги. Оскільки висновки щодо доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченого сторонами не оспорювалися, вирок у цій частині апеляційним судом не переглядався.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що призначене покарання є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Обставини, на які посилався захисник, були враховані судом першої інстанції під час ухвалення вироку.
За результатами апеляційного розгляду скаргу захисника залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції – без змін.
Справа №766/10612/24
