Адміністративні суди, вирішуючи соціальні спори, мають не лише чітко визначати, в якому обсязі суб’єкт владних повноважень порушив права громадянина, а й зобов’язувати посадовців поновити ці права. На цьому наголосив член Вищої ради правосуддя Олег Прудивус під час ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції на тему «Соціальні права та їх захист адміністративним судом», яка сьогодні відбулася в онлайн-режимі.
Олег Прудивус зауважив, що питання співвідношення дискреції суду і дискреції суб’єкта владних повноважень при вирішенні соціальних спорів є дуже вагомим. За його словами, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто орган на свій розсуд може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за наявних обставин. Саме це визначення використовують суди під час вирішення публічно-правових спорів, у яких має місце дискреція.
«На жаль, у законодавстві нормативно не закріплений термін дискреція. Якби було чітко визначене поняття дискреції, а особливо межі дискреції владних інституцій у конкретних випадках, громадяни почувалися б більш соціально захищеними. Наразі третина всіх справ у адміністративних судах пов’язані із захистом соціальних прав. Це свідчить про те, що законодавство, яке захищає права громадян у соціальній сфері, не досконале, а суб’єкти владних повноважень не повною мірою захищають права громадян, застосовуючи норми права», – сказав Олег Прудивус.
Така ситуація спонукає громадян звертатися до суду. І, за словами члена ВРП, постає питання – в яких межах, в якому обсязі суд може дати оцінку тим чи іншим рішенням представників влади.
«Деякі суди визнають неправомірним рішення суб’єкта владних повноважень і на цьому ставлять крапку, чим фактично змушують громадян повторно звертатися до суду. Другий напрям судової практики – не лише визнання рішень незаконними, а й спонукання вчинити дії, спрямовані на захист прав громадян. Такий підхід є правильним, адже основною метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав громадян, справедливий розгляд справи. Тож суди повинні не лише визначати факт порушення прав, а й ставити крапку у соціальному спорі – вказувати, у який спосіб і які саме дії має виконати суб’єкт владних повноважень для поновлення порушених прав. Суд фактично має зобов’язати посадовців до цих дій», – наголосив Олег Прудивус.
Аргументуючи таку позицію, член ВРП розповів про справу, під час розгляду якої Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду наголосив, що під ефективним способом судового захисту слід розуміти такий, який призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення до суду за захистом порушених прав, зазначив Олег Прудивус.
