18 вересня 2020 року Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо відповідності Конституції України п. 3 розд. III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 жовтня 2019 року № 145-ІХ «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
Як повідомив доповідач з цього питання – заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдан Львов, до ВС у порядку ч. 6 ст. 11 ГПК України надійшло звернення Господарського суду Одеської області та в порядку ч. 6 ст. 10 ЦПК України − звернення Глибоцького районного суду Чернівецької області про вирішення питання щодо внесення зазначеного подання до КСУ.
За словами голови КГС ВС, згідно з п. 3 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 145-ІХ заборонено впродовж трьох років − з 20 жовтня 2019 року до 20 жовтня 2022 року − вчиняти виконавчі дії, в тому числі виконувати судові рішення, якими встановлено стягнення з боржників − об’єктів державної власності, що зазначені у переліках, затверджених Законом України від 7 липня 1999 року № 847-ХІV «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Винятком із цього правила є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу з кредитними договорами.
Водночас, зауважив Богдан Львов, судове рішення є обов’язковим до виконання. «Один із обов’язків держави полягає саме в тому, що вона має забезпечувати виконання судових рішень, а не примусово, у вигляді прийняття законодавчих актів, це виконання зупиняти», − наголосив доповідач.
Він також зазначив, що результати аналізу згаданого пункту дозволяють дійти висновку про те, що норми, які він містить, суперечать низці конституційних положень. І за такого законодавчого регулювання очевидним є втручання держави в охоронюване Конституцією України право особи бути захищеним у суді у зв’язку з неможливістю виконання ухвалених судових рішень.
Тому з метою недопущення звуження змісту та обсягу конституційних прав і свобод людини і громадянина на судовий захист та для забезпечення конституційного порядку у сфері виконання судових рішень під час ухвалення нових законів ВС звернувся до КСУ з відповідним поданням.
Крім того, Пленум ВС не знайшов підстав для звернення до КСУ з поданням про відповідність абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у редакції Указу Президента України від 7 вересня 2001 року № 802/2001 «Про внесення змін до Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436» ст. 92 Конституції України.
На засіданні Пленуму також було затверджено бюджетний запит Верховного Суду на 2021 рік.
