16 вересня 2020 року КГС ВС прийняв постанову у справі № 911/3297/16, якою відмовив повністю в позовних вимогах прокуратури Київської області до Бучанської міської ради й ТОВ «ТІС» про визнання недійсними рішення міської ради та договору оренди, а також витребування земельної ділянки комунальної власності площею 4,8 га на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.
Розгляд справи тривав чотири роки в судах різних інстанцій. Господарський суд Київської області рішенням від 11 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що спірна земельна ділянка площею 4,8 га на час її відведення в оренду другому відповідачеві не перебувала в межах (у складі) земель лісогосподарського призначення, згідно із затвердженою містобудівною документацією земельна ділянка призначена саме для містобудівних потреб, не є лісом першої категорії, як зазначає прокурор, і вказані обставини підтверджені матеріалами справи, також додатково встановлені у висновку судової експертизи, що призначалась у справі. За рішенням судів не підлягають задоволенню і вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між міською радою та другим відповідачем, і витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельної ділянки площею 4,8 га, розташованої в м. Буча, оскільки останні є похідними від вимоги, в задоволенні якої суд відмовив.
Колегія суддів Верховного Суду у складі суддів КГС дійшла висновку про законність прийнятих у справі рішень і безпідставність вимог прокурора як скаржника у касаційній інстанції з огляду на те, що судами з урахуванням висновків судової експертизи не було встановлено належність земельної ділянки, стосовно якої прийнято оскаржуване рішення від 26 березня 2004 року та укладено договір оренди, до земель лісового фонду і віднесення її зелених насаджень до категорії лісів першої групи, а також того, що іншими доказами підтверджено на рівні компетентних органів держави законне встановлення меж м. Буча, до якого спірні землі увійшли. Ще до винесення спірного рішення ради від 26 березня 2004 року Бучанська лісова дача площею 890 га перебувала в межах селища Буча на підставі рішення виконкому Київської обласної ради депутатів трудящих від 28 жовтня 1968 року № 791, відповідно до Генерального плану смт Буча 1967 року, затвердженого 30 серпня 1968 року рішенням виконкому Ірпінської міської ради № 510, а також на підставі рішення виконкому Київської обласної ради депутатів трудящих від 28 жовтня 1968 року № 791 «Про затвердження адміністративних меж міських (селищних) Рад депутатів трудящих Київської області».
Отже, Бучанська міська рада мала право на розпорядження землями в межах населеного пункту м. Буча.
Постанова КГС ВС від 16 вересня 2020 року у справі № 911/3297/16 – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91622172
