Під час семінару на тему «Судовий захист соціальних прав: новітня практика Верховного Суду» учасники заходу обговорили питання про природу соціальних прав та позитивних обов’язків держави щодо їх забезпечення, конституційного права на соціальний захист в Україні у світлі положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також розглянули практику Верховного Суду щодо пенсійних та інших соціальних спорів окремих категорій громадян, спорів щодо захисту прав осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та спорів щодо одноразової грошової допомоги військовослужбовцям.
У заході для суддів апеляційних та окружних адміністративних судів, який відбувся 18 грудня 2020 року в режимі онлайн-трансляції, взяли участь судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ян Берназюк, Альберт Єзеров, Олександр Стародуб, Тетяна Стрелець.
Суддя КАС ВС Ян Берназюк, виступаючи з доповіддю, зазначив, що право на соціальний захист у всіх формах є гарантованим Конституцією України невідчужуваним основоположним правом, яке, за загальним правилом, має абсолютний характер (не залежить від внесення змін до законів або фінансових можливостей держави).
Аналізуючи положення Основного Закону України, доповідач виділив групи громадян, стосовно яких Україна взяла спеціальні зобов’язання щодо соціального захисту, серед них: особи, які досягли старості (пенсіонери); особи, які мають статус безробітного; особи, які втратили годувальника; особи, які повністю, частково або тимчасово втрати працездатність; особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; жінки; військовослужбовці та члени їх сімей.
При цьому він зауважив, що такі зобов’язання мають екстериторіальний статус, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 25 Основного Закону Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Суддя звернув увагу і на положення Конституції України, які стосуються розмірів соціального захисту, механізмів, які мають гарантувати мінімальний соціальний захист, непрямих фінансових механізмів для держави, які повинні гарантувати соціальний захист, а також інших механізмів, спрямованих на створення гарантій соціального захисту.
Крім того, Ян Берназюк розповів про рішення Конституційного Суду України, які безпосередньо стосуються тлумачення та застосування положень Конституції України, що спрямовані на встановлення гарантій реалізації ст. 1 Основного Закону України, яка безпосередньо визначає, що Україна є соціальною державою.
Суддя КАС ВС Тетяна Стрелець висвітлила практику розгляду Верховним Судом пенсійних та інших соціальних спорів окремих категорій громадян.
Так, суддя проаналізувала практику у сфері захисту пенсійних прав громадян, зокрема, щодо: строків поновлення виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами без обмеження (постанова ВП ВС від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18); права на пенсію при переселенні пенсіонера в іншу країну (постанова КАС ВС від 16 травня 2019 року у справі № 425/1423/16-а); права на пенсію особи, яка виїхала на постійне місце проживання за кордон (за відсутності громадянства України) (постанова КАС ВС від 1 жовтня 2019 року у справі № 826/3943/16); права на отримання особою мінімальної пенсії за віком (постанова КАС ВС від 30 вересня 2019 року у справі № 365/752/16-а); відповідальності про достовірність даних, які враховуються при виплаті пенсії (постанова КАС ВС від 20 травня 2019 року у справі № 489/205/16-а); зайво сплачених сум пенсії (постанова КАС ВС від 3 жовтня 2019 року у справі № 487/3380/16-а); показника середньої заробітної плати (постанова КАС ВС від 30 вересня 2019 року у справі № 758/3778/15-а).
Доповідачка також звернула увагу на зразкову справу про право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах для осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і особливо важкими умовами праці за списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (ухвала КАС ВС про відкриття провадження у зразковій справі від 16 грудня 2020 року у справі № 360/3611/20 (Пз/9901/32/20).
Аналізуючи практику у сфері захисту соціальних прав малозабезпечених сімей та сімей з дітьми, Тетяна Стрелець розповіла про висновки Верховного Суду у справах про: виплату соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям (постанова КАС ВС від 28 жовтня 2020 року у справі № 560/3427/18); право на субсидію (постанова КАС ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 478/962/16-а); право на допомогу на дітей одинокій матері (постанова КАС ВС від 13 червня 2019 року у справі № 804/4050/18); право матері дитини-інваліда на призначення дострокової пенсії за віком (постанова ВП ВС від 15 травня 2019 року у справі № 330/2181/16-а); відчуження майна дитини (постанова КАС ВС від 17 лютого 2020 року у справі № 821/3630/15-а).
Суддя також приділила увагу позиціям ВС у справах щодо захисту прав осіб з інвалідністю, зокрема, проаналізувала справи про працевлаштування осіб з інвалідністю (постанова КАС ВС від 7 лютого 2018 року у справі № П/811/693/17, від 21 серпня 2018 року у справі № 817/650/17).
Про судову практику у спорах щодо одноразової грошової допомоги військовослужбовцям розповів суддя КАС ВС Олександр Стародуб.
У своїй доповіді суддя узагальнив перелік істотних фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справ щодо виплати одноразової грошової допомоги. Він звернув увагу на проблеми правозастосування, які виникають під час вирішення спорів цієї категорії.
Крім того, доповідач здійснив огляд справ про виплату одноразової грошової допомоги, розглянутих у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Зокрема, йшлося про позиції у справах щодо: строків, протягом яких у військовослужбовців строкової військової служби виникає право на отримання допомоги (постанова КАС ВС від 26 червня 2018 року у справі № 750/5074/17); обов’язку підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва) (постанова КАС ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 822/220/18); виплати допомоги в разі встановлення вищої групи інвалідності або вищого ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності (постанова КАС ВС від 15 липня 2020 року у справі № 240/10153/19); виплати допомоги в разі встановлення інвалідності після встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності (постанова КАС ВС від 2 грудня 2020 року у справі № 1.380.2019.006957).
Суддя КАС ВС Альберт Єзеров розповів про особливості спорів щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Доповідач зазначив, що в контексті змісту ст. 16 Конституції України обов’язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Він зауважив, що виконання державою обов’язку щодо збереження генофонду українського народу потребує належного обсягу державних видатків, зокрема у сферу охорони здоров’я, соціального забезпечення та їх ефективного використання; підтримання в належному стані санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, створення ефективних заходів щодо попередження захворювань, зниження ризиків для здоров’я людини, що пов’язані з радіоактивним забрудненням значної території та негативним впливом цього фактора на довкілля і громадян.
Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов’язку, передбаченого ст. 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов’язку, розповів суддя.
У виступі доповідач також зупинився на важливих правових позиціях Верховного Суду у справах зазначеної категорії.
Крім того, спікери відповіли на численні запитання учасників семінару.
