Нещодавно оприлюднені результати соціологічного дослідження «Ставлення громадян України до судової системи», проведеного Центром Разумкова, засвідчили, що на рівень довіри до судів впливає рівень довіри до інституцій державної влади загалом. Також цей рівень залежить від того, з яких джерел громадяни отримують інформацію про роботу судів. На цьому акцентувала увагу член Вищої ради правосуддя Світлана Шелест у блозі для Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ».
«Дослідженням встановлено, що на формування громадської думки про діяльність судів визначальний вплив мають засоби масової інформації. Для більшості громадян ЗМІ є єдиним джерелом, з якого вони дізнаються про роботу судів і якому переважно довіряють. Тож коли інформаційне поле перенасичене негативом, суб’єктивними твердженнями про судові рішення, популістськими заявами щодо суддів, безпідставними звинуваченнями, марно сподіватися на об’єктивне сприйняття суспільством роботи судів. Огульна критика та маніпуляції даються взнаки – формується атмосфера всезагальної недовіри, реальних підстав для якої насправді не так уже й багато», – зазначила член ВРП.
Водночас результати того самого соціологічного дослідження доводять, що власний досвід руйнує стереотипи, зауважила Світлана Шелест. Порівняння результатів опитувань на виході з приміщень судів (коли респонденти оцінювали діяльність судів саме у день проведення опитування) з результатами загальнонаціонального опитування (коли респонденти – учасники судових засідань оцінювали свій досвід за два попередні роки) показує, що практично за всіма аспектами оцінки діяльності судів, надані опитаними на виході з приміщень судів, є кращими, ніж оцінки учасників загальнонаціонального опитування.
Світлана Шелест наголосила, що серед громадян, які мають нещодавній досвід спілкування із судами, переважає довіра до системи правосуддя: баланс довіри до судів у цілому є позитивним, тобто число опитаних, які довіряють судам (48,0%), було вищим, ніж число тих, хто не довіряє (41,6%). Ще вищою є довіра громадян, які контактували із судами, до місцевих судів: довіру місцевим судам висловили більшість опитаних – 54,4%, недовіру – 34,9%.
Член ВРП акцентувала увагу на тому, що, за результатами дослідження, більшість тих, хто звертався до суду і має власний нещодавній досвід участі у судовому процесі, довіряють судам і вважають їхні рішення законними і справедливими. І за результатами загальнонаціонального опитування (серед респондентів, які мають досвід взаємодії з судами), і за результатами опитування на виході з приміщень судів більшість опитаних вважає, що рішення суду було законним і справедливим. Оцінюючи різні аспекти діяльності суду, частіше респонденти за всіма показниками висловили задоволеність, ніж незадоволеність. У 2020 році вперше частка тих, хто вважає, що рішення були законними і справедливими, перевищила частку тих, хто думає інакше. Політикам доцільно було б, обґрунтовуючи свої судженнях про суди і суддів та потребу у реформах, спиратися саме на точку зору тих, хто безпосередньо відвідував суди, брав участь у судовому процесі і має власні, а не нав’язані уявлення.
Світлана Шелест вважає, що підвищення рівня довіри до судової влади має бути спільною справою усіх гілок влади: «У звіті за результатами дослідження зазначається, що з високою ймовірністю можна припустити: низький рівень довіри до судів є наслідком вкрай низького рівня довіри до державних органів у цілому – державному апарату не довіряють 76,6% опитаних. Тому й працювати над покращенням показників слід усім разом».
За її словами, надмірна критика, реформаторські експерименти і переслідування в залежності від політичної кон’юнктури – не той шлях, який приведе до підвищення довіри до всіх державних інституцій. «Тільки згуртована робота представників усіх без винятку гілок влади сприятиме розбудові правової держави», – наголосила Світлана Шелест.
