В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
- у спорах, що виникають зі спадкових правовідносин, КЦС звернув увагу, що сам по собі факт виявлення ознак тяжкого психічного розладу спадкодавця не свідчить про його безпорадний стан, що є необхідною умовою для усунення від права на спадкування за законом;
- у спорах, що виникають із трудових правовідносин, установлено, що, наприклад, заподіяння педагогічним працівником шкоди психічному здоров’ю учня внаслідок булінгу, факт якого документально підтверджено, є підставою для звільнення такого працівника за вчинення аморального проступку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України;
- у спорах щодо визнання правочинів дійсними / недійсними сформульовано висновок про те, що недійсність паспорта сторони договору купівлі-продажу не є підставою для визнання такого договору недійсним, якщо під час укладення договору його сторони не мали сумніву в ідентичності особи, знали про наявність дефекту паспорта однієї зі сторін та вчинили договір за взаємною згодою;
- у спорах, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов’язань, констатовано, що грошові кошти, узяті в борг за договором позики без визначеного в розписці строку повернення цих коштів, мають бути повернені в порядку та строки, встановлені ч. 1 ст. 1049 ЦК України, тобто протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це;
- у спорах, що стосуютьсяпитань процесуального права, звернено увагу на те, що апеляційний суд, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, має обов’язково мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама лише вказівка на те, що є поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, не є належним мотивуванням для поновлення строку на апеляційне оскарження.
