На цьому наголосили члени Вищої ради правосуддя під час робочої зустрічі з експертами, залученими Проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» для аналізу фінансового стану судової влади.
Член ВРП Лариса Швецова зазначила, що найбільш актуальним і болючим є питання фінансування судів першої та апеляційної інстанцій. Дедалі більше судів скаржаться на відсутність коштів для оплати елементарних потреб функціонування – оплати праці працівників суду, поштових відправлень, канцелярських товарів, комунальних послуг, підключення до інтернету, телефонного зв’язку.
За її словами, Державна судова адміністрація України подала бюджетний запит на фінансування судової гілки влади в обсязі 21,5 мільярда гривень, однак у Держбюджеті-2021 судова гілка влади профінансована лише на 50,6 % (на рівні 2020 року). Цього року у спеціальному фонді держбюджету передбачено на 500 мільйонів гривень менше.
У 2021 році за окремими кодами бюджетної класифікації розподілені виплати суддівської винагороди і заробітної плати працівникам апаратів судів. У минулі роки, коли ці виплати проводились за одним кодом бюджетної класифікації, за рахунок економії виплати суддівської винагороди була змога виплатити працівникам апаратів судів зарплату зі стимулюючими виплатами.
Лариса Швецова наголосила, що у бюджеті мають бути передбачені кошти для виплат суддям, які йдуть у відставку, а також суддям, які прийдуть на посади, заповнивши вакансії. «Міністерство фінансів України і ДСА України повинні бути свідомі того, що потрібно закладати кошти для передбачених законодавством виплат у зв’язку з виходом суддів у відставку. Наразі близько двох тисяч суддів мають право на відставку. Потрібні кошти не лише для виплати суддівської винагороди та зарплати працівникам суду, а й для нарахувань на фонд заробітної плати – 30 %, без яких неможливо здійснити вказані виплати. Крім того, наявне недофінансування технічного забезпечення судів, не ремонтуються приміщення. Усі ці питання неможливо вирішити без збільшення фінансування», – зазначила вона.
Лариса Швецова нагадала, що ВРП неодноразово проводила спільні засідання з ДСА України з метою віднайдення шляхів реагування на критичну фінансову ситуацію. Рада тричі погоджувала перерозподіл бюджетних видатків між судами. Мінфіном був погоджений перерозподіл на суму 68,5 мільйона гривень, ці кошти були направлені на виплату зарплати працівникам апаратів судів.
Як зазначила Лариса Швецова, ДСА України до 18 травня 2021 року має надати Вищій раді правосуддя для затвердження нормативи кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів, необхідні, в тому числі, і для бюджетного планування.
Член ВРП Валерій Суховий, у свою чергу, вказав, що потрібно розрізняти питання недостатності обсягів фінансування, передбачених держбюджетом, і питання рівномірності розподілу, пропорційності фінансового забезпечення судів ДСА України. За його словами, ДСА України не відповідає за кінцевий результат роботи кожного суду – чи вчасно розглянуто справу, чи є у конкретному суді марки та видатки на здійснення правосуддя. «Безпосередню відповідальність за своєчасність оформлення процесуальних документів, за їх надсилання сторонам, своєчасність виклику несе саме суд. Усе це потребує коштів. В ідеалі, на мою думку, було б правильним, щоб кожен суд був визначений головним розпорядником коштів, оскільки саме він несе відповідальність за результати своєї роботи», – сказав він.
«Крім того, що кошти на поточні витрати на діяльність суду зменшуються в останні роки, має місце і непропорційний розподіл коштів між судами. ДСА України пояснює це недостатністю фінансування, але слід визнати, що виділені кошти розподіляються нерівномірно. ДСА України затверджено порядок фінансування залежно від кількості модельних справ, однак відсутні прозорі внутрішні нормативні акти, які давали б можливість проаналізувати і зрозуміти, за якими принципами кошти розподіляються між судами. ДСА України не може документально обґрунтувати суттєву різницю у розмірі заробітної плати працівників апаратів різних судів», – зазначив Валерій Суховий.
Член ВРП Сергій Болотін наголосив, що питання тотального недофінансування судової системи має бути вирішене на державному рівні.
«На жаль, судова система фінансується за залишковим принципом. Гостро стоїть питання виплати зарплат працівникам апаратів судів, яких у системі близько 25 тисяч. Без них суди працювати не зможуть. Послуги монополіста поштового зв’язку – ПАТ «Укрпошта» дорожчають, а видатки на поточні витрати судів залишаються на рівні минулих років. Понад два роки не фінансуються видатки розвитку – не будуються нові приміщення, не забезпечується життєдіяльність судів. Відсутність належного фінансування призводить до негативних явищ у судовій системі. Питання розподілу всередині системи другорядні – якщо не вистачає коштів, як би ми їх не ділили, яку модель не знайшли б, усі потреби забезпечити не вдасться», – сказав він.
За зверненням робочої групи з питання забезпечення належного фінансування судової влади в Україні, утвореної рішенням Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, за допомогою проєктів Ради Європи здійснюють аналіз фінансового стану судової влади. Цей аналіз на замовлення Ради Європи виконується експертами ТОВ "Ернст енд Янг". Вже проведені онлайн консультації експертів з представниками Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, судів різних інстанцій та різних юрисдикцій.
