Якщо в касаційній скарзі оскаржується ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині стягнення судових витрат після її перегляду в апеляційному порядку, така касаційна скарга є скаргою саме на ухвалу про закриття провадження у справі в частині її висновків щодо стягнення судових витрат, яка відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 353 та п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України підлягає касаційному оскарженню.
Велика Палата ВС у справі № 550/936/18 відступила від низки протилежних висновків КЦС ВС та КАС ВС як таких, що суперечать вимогам цивільного та адміністративного процесуального законодавства.
Позов подано до фізичних осіб, фермерського господарства «Восход» та приватного нотаріуса про визнання недійсним правочину – рішення засновника (голови) ФГ «Восход» про внесення змін до Статуту ФГ «Восход» та скасування рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи.
Згодом позивач подав заяву про відмову від позову до приватного нотаріуса. Адвокат приватного нотаріуса подав заяву про стягнення з позивача судових витрат.
Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року прийнято відмову позивача від позову в частині вимог до приватного нотаріуса, провадження у цій частині закрито та стягнуто з позивача на користь приватного нотаріуса судові витрати з надання професійної правничої допомоги в сумі 8 тис. 500 грн. Полтавський апеляційний суд цю ухвалу районного суду змінив та зменшив розмір витрат на правничу допомогу з 8 тис. 500 до 1 тис. грн.
КЦС ВС передав зазначену справу на розгляд Великої Палати ВС, про що постановив ухвалу від 20 січня 2021 року, для вирішення виключної правової проблеми з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної судової практики щодо можливості оскарження в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції в частині визначення розміру судових витрат та правових наслідків відкриття касаційного провадження щодо ухвали, яка не оскаржується в касаційному порядку.
Велика Палата ВС звернула увагу, що в касаційному порядку оскаржується саме ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині стягнення судових витрат після її перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала про закриття провадження у справі в частині її висновків щодо стягнення судових витрат відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 353 та п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України підлягає касаційному оскарженню.
Велика Палата вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Велика Палата ВС залишила касаційну скаргу приватного нотаріуса без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін з урахуванням того, що приватний нотаріус усвідомлювала, що вона в цій справі є неналежним відповідачем, оскільки не здійснювала реєстрації змін до спірного статуту на підставі оспорюваного рішення, а посвідчення нею підписів учасників фермерського господарства є правомірним. Отже, рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги.
Постанова Великої Палати ВС від 8 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21).
