Ділимось оглядом актуальної практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який охоплює правові позиції, викладені в рішеннях, що внесені до ЄДРСР, за червень – липень 2021 року.
В огляді відображено найважливіші правові висновки, сформульовані під час розгляду господарських справ, які матимуть значення для забезпечення єдності судової практики.
Серед них – позиції щодо:
- необхідності підтвердження існування такої форс-мажорної обставини, як карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, відповідним сертифікатом;
- наявності або відсутності підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, вчиненого на підставі аграрної розписки.
Також огляд містить декілька важливих висновків об’єднаної палати КГС ВС стосовно:
- порядку обчислення позовної давності за позовами про відшкодування збитків унаслідок недостачі вантажу, що виникають із залізничних перевезень;
- можливості стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі статті 1212 ЦК України внаслідок недійсності додаткових угод до основного договору;
- наявності режиму надзвичайної ситуації загальнодержавного рівня на території Донецької області як достатньої підстави для використання переговорної процедури закупівлі;
- умов задоволення вимог за банківською гарантією;
- визнання недійсним правочину з відчуження заставленого майна за відсутності згоди заставодержателя;
- правомірності відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем за наявності відомостей про відкриті рахунки боржника в банківських та/або фінансових установах у межах виконавчого округу приватного виконавця.
Крім того, в огляді наведено висновки судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС щодо:
- застосування статті 42 КУзПБ під час вирішення питання про визнання недійсними правочинів, учинених боржником до набрання чинності та введення в дію КУзПБ, і захисту порушених прав кредиторів та боржника у правовідносинах, до яких не підлягають застосуванню приписи статті 42 КУзПБ, під час укладення договору боржника поза межами «підозрілого періоду», визначеного статтею 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
- процесуального статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) у справах про банкрутство, обсягу та моменту набуття нею процесуальних прав, зокрема щодо оспорювання результатів аукціону.
