Завдяки злагодженій роботі колективу, Ленінському районному суду міста Харкова на початку війни вдалося швидко перепланувати діяльність. Як суд долав виклики повномасштабної агресії та безперервних обстрілів, розповідає Олена Безбородова, керівниця апарату суду.
У перший день в колективу суду не було розуміння того, що відбувається. Водночас, майже всі працівники вийшли на роботу та продовжували працювати під гуркіт вибухів. Потрібно було перепланувати діяльність. Завдяки активній комунікації з працівниками суду, це вдалося зробити доволі швидко.
“Попри те, що я викладала поводження в надзвичайних умовах, теоретично добре обізнана з усіма критичними ситуаціями, я не знала, що робити, – розповідає керівниця апарату Ленінського районного суду міста Харкова. – Перше, що ми зробили оперативно, – прибрали з приміщення суду документи з особистими даними працівників. Друге – ми прийняли рішення відпустити всіх додому”.
За словами Олени Безбородової, перші три дні були часом для перепланування. Спілкування з колегами, підтримка одне одного допомогла керівниці апарату зосередитись і згуртувати весь колектив. Активні чати для комунікації добре вплинули на формування атмосфери в колективі.
“У наступні десять днів ми вирішували – чи будемо розглядати справи, чи змінять підсудність. Врешті-решт ми отримали інформацію, що підсудність буде змінено. Попри це команда не втратила інтерес до роботи. 90% тих, хто залишився в Харкові, виходили на роботу та доопрацьовували справи, які мали після розгляду”.
Олена Безбородова згадує, що навіть ті працівники, до обов’язків яких не входила робота зі справами, намагалися допомогти колегам. У цю діяльність включалися всі, навіть прибиральниці службових приміщень. Колеги не лише допомагали морально одне одному, а пояснювали, з чого має складатися справа, як вона формується, як має виглядати супровідний лист, як потрібно формувати справи в певні кейси.
“Це була настільки ефективна колективна робота, всі підтримували один одного. Не потрібно було керівництва. Але для того, щоб колектив так працював і мав колективну відповідальність, необхідно було заздалегідь проводити з ними роботу. Адже навіть найкращий працівник, який не відчуває колективної відповідальності, може бути неефективним під час виконання обов’язків у критичній ситуації”.
За словами керівниці апарату Ленінського районного суду міста Харкова, колеги намагалися налагоджувати контакт не лише всередині своєї групи, а й ззовні. Залучали своїх знайомих до певних задач.
“На той час, коли ми передавали справи до Полтави, ще не було сформовано планів, як діяти. Доводилося все випробовувати на собі. Однак цей досвід виявився позитивним завдяки колективу, який прийняв активну участь на всіх етапах цього процесу. Це дозволило в подальшому скласти певний план, яким я згодом ділилася, коли передавалися справи іншими судами. Значною мірою цей план був сформовано завдяки колективу”
Олена Безбородова згадує, що 23 травня суд направив повідомлення з проханням відновити підсудність суду, і 13 працівників навіть повернулися з інших регіонів з надією вийти на роботу.
“Саме це є показником психологічного клімату в організації, у тому числі в суді. Навіть попри дуже низькі заробітні плати для працівників апарату, відсутність належного фінансування”.
Незважаючи на постійні обстріли люди періодично приїжджають на роботу для того, щоб підтримати одне одного, завершити якісь справи. Коли стався вибух і було пошкоджено вікна в суді, всі зібралися, щоб навести лад, незважаючи на обстріли.
“Злагоджена робота колективу – це найважливіше, щоб правосуддя здійснювалося надалі”, – наголошує керівниця апарату Ленінського районного суду міста Харкова.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Ленінського суду міста Харкова. Суд розпочав свою роботу з 23 листопада 2022 року.
"Суди в умовах війни" – спецпроєкт Проєкту ЄС "Право-Justice" у партнерстві з Державною судовою адміністрацію України про досвід роботи українських судів в умовах повномасштабної війни рф проти України.
