В новостной заметке приведены выдержки из опубликованного 22.01.2014г. на официальном сайте Министерства юстиции Украины  разъяснения начальника отдела научно-методического обеспечения Управления экспертного обеспечения правосудия Ткаченко Н.М. под названием "Суб’єкти судово-експертної діяльності, їх статус та повноваження". В частности в разъяснении указывается, что одной из задач Министерства юстиции является реализация законодательства по организации экспертного обеспечения правосудия, поэтому Минюстом уделяется значительное внимание решению проблем законодательного регулирования правового статуса субъектов судебно-экспертной деятельности, что имеет важное практическое значение как для оптимизации процессуальных отношений, так и для обеспечения надлежащей организации судебно-экспертной деятельности в целом (язык оригинала - украинский).

Текст разъяснения.  На сьогодні перелік суб`єктів судово-експертної діяльності визначається статтею 7 Закону України «Про судову експертизу». Так, судово-експертну-діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Частина друга статті визначає вичерпний перелік державних спеціалізованих установ, що знаходяться у підпорядкуванні відповідних центральних органів виконавчої влади.

До державних спеціалізованих установ належать:

науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;

експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Державні спеціалізовані установи діють відповідно до статутів та/або положень про них, одним із основних завдань яких є проведення судових експертиз для правоохоронних органів і судів.

У теперішній час до сфери управління Міністерства юстиції належить вісім науково-дослідних установ судових експертиз до складу яких входять дванадцять відділень, а саме:

Київський НДІСЕ (відділення у містах Вінниця, Тернопіль, Черкаси, Чернігів, Житомир, Хмельницький);

Харківський НДІСЕ (відділення у містах Севастополь, Полтава, Суми);

Одеський НДІСЕ (відділення у містах Кіровоград, Миколаїв, Херсон);

Донецький НДІСЕ (відділення у місті Луганськ);

Львівський НДІСЕ (відділення у місті Луцьк);

Кримський НДІСЕ;

Дніпропетровський НДІСЕ;

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Метою діяльності експертних установ Мін’юсту є задоволення потреб органів дізнання, досудового слідства, судових органів, інших державних органів, а також юридичних та фізичних осіб у забезпеченні їх незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

Разом з тим, експертними установами Мін’юсту згідно статутних завдань для вирішення питань поза межами судочинства із застосуванням засобів і методів судової експертизи на замовлення юридичних і фізичних осіб виконуються експертні дослідження.

Характерною особливістю державних спеціалізованих установ Мін’юсту є здійснення ними наукової діяльності, що спрямована на підвищення ефективності наукових досліджень в галузі судової експертизи, розробку найбільш досконалих методик і методів судової експертизи для максимального використання її можливостей при розслідуванні кримінальних справ, судовому розгляді кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення. З цією метою експертні установи Мін’юсту проводять пошукові дослідження, вивчають досягнення світової науки, теорію і практику судової експертизи України і зарубіжжя, а також проводять апробацію та впроваджують в експертну практику результати науково-дослідних робіт (методики проведення експертиз).

У теперішній час експертними установами Мін’юсту проводяться наступні види експертиз: криміналістична (почеркознавча; авторознавча; технічна експертиза документів; фототехнічна; портретна; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних пошкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи) та балістична; вибухотехнічна; відеозвукозапису; матеріалів, речовин та виробів з них (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів, пластмас; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних, сильнодійних і отруйних речовин; спиртомістких сумішей; металів і сплавів), ґрунтознавча, біологічна, екологічна, інженерно-технічна (автотехнічна; транспортно-залізнична; стану доріг та дорожніх умов; гірничотехнічна; пожежно-технічна; будівельно-технічна; в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційних систем та засобів), економічна, товарознавча, автотоварознавча, оціночна. Крім того, започатковано нові напрямки судових експертиз, а саме, залізнично-транспортна (щодо дослідження обставин залізнично-транспортної пригоди та технічного стану елементів інженерного обладнання залізничних колій, ходових частин та конструкцій рухомого складу залізничного транспорту) та екологічна (щодо дослідження обставин надзвичайної екологічної ситуації) та інші, що налічують біля 80 експертних спеціальностей. Поряд з тим проводиться робота над опануванням нових напрямків, таких як дослідження голографічних зображень, інформації на цифрових носіях та деяких інших.

Також експертними установами Мін’юсту здійснюється підготовка фахівців в галузі судової експертизи та підвищення кваліфікації експертних кадрів, науково-інформаційна та методична діяльність в галузі судової експертизи та міжнародне співробітництво в галузі судової експертизи.

Відділення, що входять до складу науково-дослідних судово-експертних установ – є територіально відокремленими структурними підрозділами без права юридичної особи, які знаходяться поза межами розташування установи за відповідною юридичною адресою. Відділення діють відповідно до Статутів науково-дослідних судово-експертних установ та положення про них, що затверджується керівником науково-дослідної судово-експертної установи, мають відокремлену організаційну структуру та діють за дорученням керівника експертної установи. На експертів відокремлених відділень поширюються права та обов’язки, встановлені Законом України «Про судову експертизу» та процесуальним законодавством.

Державні спеціалізовані установи Міністерства охорони здоров’я України забезпечують правоохоронні органи і суди судово-медичними та судово-психіатричними експертизами. До вказаних установ належать бюро судово-медичних експертиз та судово-психіатричні установи.

Систему бюро судово-медичної експертизи становлять Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України, яке здійснює загальне науково-методичне керівництво, а також Республіканське бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я АР Крим, бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій. До складу Республіканського та обласних бюро судово-медичної експертизи входять також міські (міст обласного підпорядкування) та районні (міжрайонні) відділення.

Основними завданнями бюро судово-медичної експертизи є забезпечення та проведення судово-медичних експертиз трупів у випадках насильницької смерті або при підозрі на застосування насильства, а також за інших обставин, що обумовлюють необхідність проведення такої експертизи; судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб для визначення характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, щодо статевих злочинів; судово-медичної експертизи речових доказів.

Вказані дослідження проводяться за напрямками судово-медична експертиза, судово-медична криміналістика, судово-медична гістологія, судово-медична імунологія, судово-медична токсикологія, судово-медична цитологія.

Діяльність бюро судово-медичних експертиз регулюється наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.1995 № 6.

Судово-психіатричні експертизи проводиться Українським науково-дослідним інститутом соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров’я України, центрах судово-психіатричних експертиз, відділеннях (амбулаторних, стаціонарних експертиз), які є структурними підрозділами психоневрологічних (психіатричних) лікарень, психоневрологічних диспансерів.

Судово-психіатрична експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, у судовому засіданні. Предметом вказаної експертизи є визначення психічного стану осіб у конкретні проміжки часу і відносно певних обставин, що становлять інтерес для органів слідства та суду.

Перелік установ судово-психіатричних експертиз та порядок проведення таких експертиз визначено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.10.2007 № 397.

Експертна служба Міністерства внутрішніх справ України утворена постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 № 988 та діє відповідно до Положення про неї, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.08.2012 № 691.

Експертна служба Міністерства внутрішніх справ України (далі - Експертна служба) є системою державних спеціалізованих установ, яка відповідно до Законів України «Про судову експертизу» та «Про міліцію» здійснює судово-експертну діяльність, забезпечує участь спеціалістів в оперативно-розшукових заходах, слідчих та інших процесуальних діях і належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України.

Експертна служба складається з Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, експертно-криміналістичних підрозділів при головних управліннях, управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті.

Основними завданнями експертної служби є:

судово-експертне та техніко-криміналістичне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів із запобігання, виявлення, розкриття і розслідування злочинів та інших правопорушень;

провадження науково-дослідної діяльності в сфері судово-експертного і техніко-криміналістичного забезпечення;

проведення судових експертиз в кримінальних, адміністративних, цивільних та господарських справах, дослідження в позасудовому провадженні, виконує інші роботи в межах компетенції, у тому числі здійснює відповідно до законодавства оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Експертною службою МВС України проводяться наступні види експертиз: почеркознавчі, авторознавчі, мистецтвознавчі, фоноскопічні, експертиза транспортних засобів, документів, грошей та цінних паперів, технічного укріплення стрільбищ та тирів; фототехнічні та портретні експертизи, експертизи матеріалів та засобів звуковідеозапису, матеріалів, речовин та виробів, медико-біологічні експертизи, трасологічні, балістичні та холодної зброї, товарознавчі та бухгалтерські, автотехнічні, автотоварознавчі, пожежотехнічні, вибухотехнічні експертизи, експертизи на відповідність об'єктів будівництва та будівельних матеріалів вимогам норм, стандартів тощо, харчових продуктів та об'єктів рослинного походження, комп'ютерних засобів та інформаційних мереж.

Функції експертної установи Служби безпеки України покладено на Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України. Вказані функції покладені на зазначену установу на підставі Указу Президента України від 02.04.2009 № 213, яким внесено відповідні зміни до Організаційної структури Служби безпеки України.

Слід зазначити, що нормативно-правові акти, що регулюються діяльність експертної служби СБУ, є інформацією з обмеженим доступом, тому не підлягають розголошенню.

Щодо діяльності експертних служб Міністерства оборони та Державної прикордонної служби України слід зазначити, що на теперішній час здійснюється їх реформування.

Разом із цим відповідно до частини четвертої вищевказаної статті Закону законодавець для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначають судову експертизу, надав можливість залучати крім судових експертів, також інших фахівців з відповідних галузей знань.

Така можливість щодо залучення інших фахівців була передбачена законодавцем для проведення досліджень нетрадиційних, рідкісних об’єктів (газопроводів, електростанцій тощо).

Слід зазначити, що практика застосування зазначеної норми підтвердила її актуальність і необхідність під час вирішення справ, у галузях атомної енергетики, екологічного стану та інших галузях життєдіяльності.

Правовий статус зазначених суб’єктів визначається процесуальним законодавством, Законом України «Про судову експертизу» та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

З часу прийняття Закону України «Про судову експертизу» переважна більшість його положень не втратила своєї актуальності. Проте деякі норми, сформульовані в Законі, потребують певного вдосконалення та уточнення. Це також стосується статті, якою закріплюється перелік суб’єктів судово-експертної діяльності та положень, що визначають статус судових експертів.

Тому Міністерством юстиції розроблено проект Закону України «Про судово-експертну діяльність», що містить новели, необхідність прийняття яких обумовлено практикою здійснення судово-експертної діяльності в Україні, з урахуванням зарубіжного позитивного досвіду нормативно-правового регулювання такої діяльності. Метою вказаного проекту є удосконалення нормативно-правового регулювання судово-експертної діяльності.

Авторами проекту Закону України «Про судово-експертну діяльність в Україні» запропонований наступний перелік суб’єктів судово-експертної діяльності:

«До суб’єктів судово-експертної діяльності належать судові експерти, державні спеціалізовані судово-експертні установи (їх керівники), державні органи, до сфери управління яких належать ці установи; створені при них консультативні, дорадчі та інші органи.

До державних спеціалізованих судово-експертних установ належать:

науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;

експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України».

Разом з цим, у проекті чітко визначено повноваження органів виконавчої влади у регулюванні судово-експертної діяльності, порядок їх взаємодії, зокрема щодо координації прийняття спільних рішень з питань методичного, інформаційного забезпечення та розвитку судової експертизи.

Також, відповідно до змін у процесуальному законодавстві та з урахуванням сучасних тенденцій розвитку й адаптації законодавства до міжнародних норм розробниками проекту Закону запропоновано визначити правовий статус судового експерта та керівника державної спеціалізованої експертної установи. Сподіваємось, що внесення вказаних змін забезпечить належний комплексний підхід до удосконалення нормативно-правового регулювання судово-експертної діяльності в Україні.

По материалам http://www.minjust.gov.ua