У Києві відбулося засідання круглого столу на тему "Свобода висловлювання суддів у соціальних мережах". Ініціаторами його проведення виступила Рада суддів України та її Комітет з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів, який очолює член РСУ, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Єгор Краснов за організаційної підтримки Офісу Американської асоціації юристів Ініціативи з верховенства права (АВА ROLI) в Україні в особі директора Ігоря Осики.
В засіданні також взяли участь заступник Голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук'янов й член ВККС України Галина Шевчук.
Звертаючись до учасників круглого столу заступник Голови ВРП Дмитро Лук'янов зазначив, що вказана тема набирає особливої актуальності в контексті відновлення дисциплінарної функції ВРП і чим обізнанішими будуть судді в роботі з соціальними мережами, тим менше вони отримуватимуть нарікань щодо свободи висловлювань.
Загалом метою круглого столу було обговорення проблемних питань, з якими стикаються українські судді в контексті обмеження свободи висловлювання онлайн, що обумовлені їх професійним та соціальним статусом, а також практичних аспектів впровадження Висновку № 25 (2022) Консультативної ради європейських суддів "Про свободу вираження поглядів суддів".
Як зазначив голова Комітету РСУ з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Єгор Краснов, обговорення зазначених питань особливо актуальне в контексті оновлення Кодексу суддівської етики та коментаря до нього.
"Я сподіваюсь, що нинішнє обговорення дозволить нам сформувати рекомендації щодо напрямів впровадження Висновку №25 КРЕС в Україні, а також визначитися зі змінами та доповненнями до змісту Кодексу суддівської етики та коментаря до нього. Тим паче, що зміни та оновлення плануються до обговорення та затвердження на найближчому з'їзді суддів України", - зазначив Єгор Краснов.
Він також нагадав учасникам засідання, що хоч ст. 20 Кодексу визначає участь судді у соціальних мережах та Інтернет-форумах, але напряму говорить про те, що "суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади".
Саме в контексті такої інформації свої презентації учасникам круглого столу представили експерти з питань медіа, цифрової грамотності та міжнародних стандартів свободи вираження поглядів.
Професор Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Олександр Сердюк виступив з презентацією теми "Судді у соціальних мережах: у пошуках балансу стриманості та вираження поглядів: міжнародні стандарти та закордонний досвід".
Щодо досвіду, то, як зазначив професор, у більшості розвинених держав світу рівень участі суддів у соціальних мережах знаходиться приблизно на однаковому рівні.
"Дослідження американських колег, у яких цілеспрямовано досліджувалось це питання у 2012 році показали, що 40% американських суддів є активними користувачами соціальних мереж. З огляду на стрімкий розвиток цифрових технологій та диджиталізацію суспільств – цей показник значно зріс", - вважає пан Сердюк й Україна – не виняток.
Адвокат ГО "Платформа прав людини" Євген Воробйов говорив про "Свободу висловлювань суддів онлайн у практиці ЄСПЛ", у якій вже є чимало прикладів рішень, підставою для яких були висловлювання суддів у соціальних мережах.
Про "Ризики для суддів, які пов'язані з користуванням соціальних медіа та соціальних мереж" говорила директорка ГО "Український інститут медіа та комунікації" Діана Дуцик.
Найперше на що звернула увагу експертка – це дотримання інформаційної гігієни та цифрової безпеки, від яких значною мірою залежить репутація не тільки окремо взятого судді, а й системи в цілому.
На думку пані директорки судді мають усвідомлювати ризики користування соціальними мережами і розуміти природу цифрового світу, у якому чим впевненіший ти користувач – тим впевненіше і легше приймаєш рішення.
У підсумку обговорення учасники засідання зійшлися на тому, що рекомендації для суддів щодо користування соціальними медіа та мережами, мають готуватися з урахуванням репутаційних ризиків, психологічних викликів й технологічних можливостей та досягнень цифрових платформ і гаджетів.
Щодо самого обговорення, то у ньому взяли участь члени робочої групи, яка створена при Раді суддів України з підготовки змін та оновлень до Кодексу суддівської етики та коментаря до нього, а це:
Оксана Марченко – заступник Голови РСУ, суддя Київського господарського суду;
Андрій Потапенко – голова Комітету РСУ з з питань співпраці з ЗМІ, державними та недержавними органами та організаціями, суддя Ржищевського міського суду Київської області;
Костянтин Кобилянський – член РСУ, суддя ОАС м.Києва;
Тетяна Чумаченко – суддя Верховного Суду у відставці;
Лариса Трофімова – суддя Черкаського ОАС;
Олена Лапчевська - суддя Київського апеляційного суду;
Тетяна Опанасюк - начальник юридичного управління ДСА України;
Людмила Кривонос - заступник начальника відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування ДСА України;
Тетяна Пікула - головний спеціаліст відділу організаційного забезпечення суддівського самоврядування ДСА України.
Модерувала під час засідання Надія Трищук - менеджерка Американської Асоціації Юристів Ініціатива верховенства права в Україні.
