6 вересня за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" відбувся круглий стіл на тему "Оптимізація мережі судів: Поточний стан, виклики та перспективи". Участь у заході взяли народні депутати, представники Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Офісу Президента України, судді місцевих і апеляційних судів, а також представники громадських організацій та проєктів міжнародної технічної допомоги. Вони обговорили різні моделі оптимізації мережі місцевих судів з урахуванням сучасних викликів, а також проблемні питання їхньої реалізації.
Асьєр Сантільян Лузурьяга, керівник відділу "Належне управління і верховенство права" Представництва Європейського Союзу в Україні, заявив, що одним із основних завдань України на шляху до ЄС є забезпечення належного доступу до правосуддя. Невід'ємна складова цих зусиль - перегляд мапи судів в Україні, особливо зважаючи на виклики, пов’язані з воєнним часом.
"Доступ до правосуддя має бути забезпечений на всій території України, а також відповідати поточним вимогам і потребам", - підкреслив він.
На його думку, оптимізація мережі судів має забезпечити оптимальний розподіл фінансових ресурсів на потреби судової влади, що, однак, не впливатиме негативно на якість судових послуг.
Водночас Ольга Срібняк, заступниця керівниці Проєкту ЄС "Право-Justice", зазначила, що оптимізація мережі судів - складний процес, який потребує врахування демографічних змін, робочого навантаження на суддів та судових працівників, а також фінансових і технічних ресурсів. Незважаючи на війну, необхідно продовжувати працювати над розробкою підходів і критеріїв для проведення такої реформи.
"Створення нової мапи місцевих судів має відбуватися із забезпеченням належного доступу до правосуддя, на основі проведеної адміністративно-територіальної реформи, аудиту наявних матеріально-технічних ресурсів, дослідження навантаження на суддів та апарати судів, економічної обґрунтованості, а також, звісно, врахування особливих викликів щодо забезпечення доступу до правосуддя на території, наближеній до бойових дій", - зазначила Ольга Срібняк.
За словами заступниці керівниці Проєкту ЄС "Право-Justice", забезпечення належного матеріально-технічного оснащення, а також доступу до ключових суб’єктів системи правосуддя, таких як поліція, прокуратура, виконавча служба та безоплатна правова допомога, повинні мати важливу роль у цьому процесі.
Своєю чергою, Світлана Майструк, головна експертка з питань модернізації судів Проєкту ЄС "Право-Justice", підкреслила, що оптимізація мережі загальних місцевих судів має враховувати потреби громадян для забезпечення належного доступу до правосуддя. "Цьому має допомогти системна та чітка комунікація реформи, співпраця з місцевими громадами та використання переваг діджиталізації сфери правосуддя, аби забезпечити зручність судових послуг для громадян", - зауважила вона.
Денис Маслов, голова комітету Верховної Ради з питань правової політики, зазначив, що до оптимізації мережі судів потрібно підходити надзвичайно обережно, до дрібниць пропрацювати всі процеси, тим більше, під час воєнного стану. За його словами, реформу варто розпочати в масштабах однієї пілотної області. Це, на його думку, може бути Закарпатська область.
"Ми маємо це реалізувати на прикладі однієї конкретної області, врахувати всі виклики, які ми будемо мати. Це і конвої осіб, які знаходяться під вартою, доставку осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, свідків, потерпілих… Також, в межах оптимізації, суди повинні мати відповідне матеріально-технічне забезпечення та доступ до цифрових технологій", - сказав він.
Денис Маслов висловив упевненість, що вдасться напрацювати якісну реформу та забезпечити її імплементацію.
Зі свого боку, Григорій Усик, голова Вищої ради правосуддя, розповів, що оптимізація мережі місцевих судів є складовою судової реформи, проведення якої є однією з умов успішної євроінтеграції. Він також висловив думку, що до вирішення даної проблеми потрібно підходити виважено, виробити системний комплексний підхід, що, зокрема, враховував би специфіку регіонів. На думку голови ВРП, реформу також необхідно розпочинати з пілотної області.
Натомість Андрій Пасічник, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, підкреслив, що оптимізація мережі судів - це не самоціль. "Ми акцентуємо на цьому питанні увагу для того, щоб забезпечити доступ громадян до правосуддя", - наголосив він.
За його словами, не менш важливими залишаються питання кадрового забезпечення судів, зокрема добору нових суддів.
Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України, зазначила, що оптимізація мережі судів є складним і соціально чутливим питанням, зокрема в умовах воєнного стану. Разом з тим, її якісне проведення дозволить вирівняти суддівське навантаження по країні, сприятиме дотриманню розумних строків розгляду справ, допоможе оптимізувати видатки на фінансування судової влади, що у довгостроковій перспективі передбачатиме економію коштів на утримання судів, а також вирішить питання зміни радянських та комуністичних назв судів.
За її словами, на сьогодні Офіс Президента працює над оновленням Стратегії розвитку системи правосуддя, яка, серед іншого, визначатиме перегляд мережі місцевих судів для досягнення стратегічної цілі "Покращення доступу до правосуддя".
На думку Максима Пампури, т. в. о. голови Державної судової адміністрації України, було б доцільним спробувати провести оптимізацію мапи судів завдяки пілотним проєктам.
"Це дасть можливість проаналізувати проблемні питання, які можуть виникати в процесі. Водночас, ми візьмемо на озброєння позитивний досвід, аби потім скористатися ним, здійснюючи оптимізацію судової мережі в інших областях України", - зазначив він.
Також Максим Пампура звернув увагу присутніх на необхідності врешті позбутися радянських назв судів, які й досі існують. Таких, за його словами, нараховується 107 по всій країні. "Оптимізація мапи судів дасть можливість виконати вимоги Закону про декомунізацію", - підкреслив т. в. о. голови Державної судової адміністрації України.
Богдан Моніч, голова Ради суддів України, зазначив, що реформа адміністративно-територіального устрою є підґрунтям до оптимізації мереж судів. Саме тому відповідний закон має стосуватися всієї країни, але для його впровадження знадобиться не один рік.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко зазначив, що реформування мережі судів повинне було б допомогти забезпечити належний розгляд справ та судовий контроль в умовах кадрового дефіциту в судах.
"Оптимізована мапа місцевих судів дозволить не лише привести суди у відповідність до вимог територіального устрою, але й забезпечити ефективний судовий контроль та надання судових послуг попри брак суддів у місцевих та апеляційних судах", - підкреслив Станіслав Кравченко.
