6 грудня у Львові відбувся круглий стіл "Верховенство права та суддівська етика в підготовці суддів: виклики та завдання в контексті євроінтеграції". Захід організував Проєкт ЄС "Право-Justice" у співпраці з Національною школою суддів України.
Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України, зазначив, що Україна, обравши європейський вектор розвитку, взяла на себе низку важливих зобов’язань. Одне з ключових – забезпечення верховенства права, яке вимагає від суддів справедливих, неупереджених рішень та дотримання найвищих етичних стандартів.
"Зокрема, під час перших двосторонніх зустрічей Україна-ЄС у межах правового скринінгу питання підготовки суддів щодо верховенства права і стандартів ЄС стало одним із основних. Тож невипадково було утворено Навчальну лабораторію у складі Національної школи суддів України з вивчення права ЄС. Зараз йде формування її кадрового потенціалу, визначення напрямів і механізмів реалізації завдань", - сказав він.
Також Микола Оніщук розповів про навчальні ініціативи, реалізовані Національною школою суддів України спільно з Проєктом ЄС "Право-Justice", зокрема про оновлений навчальний курс "Верховенство права та суддівська етика". Нині, за його словами, відбувається інтеграція принципів суддівської етики, які є базовими для довіри громадян до судової системи, у навчальні програми НШСУ.
Зі свого боку, Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice", зазначила, що питання верховенства права та суддівської етики в підготовці суддів є надзвичайно важливими, адже вони формують основу справедливого правосуддя та є фундаментом демократичного суспільства.
"Верховенство права, яке закріплене в Конституції України як основоположний принцип, має особливе значення у нашому сучасному суспільстві, особливо в умовах євроінтеграційних трансформаційних перетворень. Адже саме на ньому базуються цінності та стандарти Європейського Союзу, які об’єднують всі 27 держав-членів", - зазначила керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice".
Вона підкреслила, що якісна підготовка суддів є важливою умовою у цьому процесі. Адже судді виступають гарантами справедливості, забезпечують довіру громадян до правосуддя та захищають права людини.
Саме тому Проєкт ЄС "Право-Justice" надає особливої уваги навчальним програмам для суддів щодо розуміння та застосування принципів верховенства права та суддівської етики, що зокрема, реалізуються у співпраці з НШСУ. За її словами, найближчим часом також планується створити інтерактивний онлайн-курс на тему верховенства права. Він буде доступний усім суддям, помічникам суддів та кандидатам на посаду судді, та значно розширить можливості для навчання та саморозвитку. До того ж, у липні Проєкт ЄС "Право-Justice" підготував спеціалізований посібник, присвячений практиці Суду справедливості ЄС у питаннях верховенства права.
Своєю чергою, Дмитро Лук’янов підкреслив, що для Вищої ради правосуддя є надзвичайно важливим застосування норм суддівської етики в контексті дисциплінарної відповідальності з урахуванням принципів верховенства права, які полягають у правовій передбачуваності та правовій визначеності.
"Коли Вища рада правосуддя розглядає питання про підстави притягнення судді до відповідальності за цією нормою, то, безумовно, аналізує поведінку судді через призму стандартів, установлених Кодексом суддівської етики, які узгоджуються з Бангалорськими принципами поведінки суддів. До цих фундаментальних актів незабаром буде долучено ще один документ – Єдині показники оцінки доброчесності та професійної етики судді, який відповідно до законодавчих вимог має затвердити Вища рада правосуддя", - сказав він.
Водночас Сергій Різник, суддя Конституційного Суду України, у свої промові згадав про українську формулу принципу верховенства права, яку нині Україна утверджує на полі бою.
"Вона тільки на перший погляд досить проста, очевидна. Ця формула закріплена у ст. 8 Конституції. Згідно з нею, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За великим рахунком етап "визнання" ми пройшли, однак з "дієвістю", звичайно, проблем дуже багато", - підкреслив він.
За його словами, нині суди системи судоустрою, не тільки КСУ та Верховний Суд, повинні відшукати конкретні інструменти, власне, дієвості принципу верховенства права, а не лише його визнання, особливо у контексті євроінтеграції. Адже курс на європейську інтеграцію є одним з важливих критеріїв конституційності нормативно-правових актів.
Також Сергій Різник поінформував, що на сьогоднішній день у Конституційному Суді України розпочалася процедура ухвалення Кодексу етики суддів КСУ. Разом з тим, він зазначив, що документ поки що не розглядають крізь призму дисциплінарної відповідальності.
У ході свого виступу Наталія Сакара, суддя Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, зосередилася на практичних проявах принципу верховенства права, зокрема, як його потрібно враховувати у контексті застосування норм процесуального права.
"Верховенство права - це динамічна система вимог, вона постійно доповнюється та оновлюється. Потрібно вчити суддів думати і аналізувати для того, щоб у кожній конкретній ситуації вони проявляли свою дискрецію і враховували принцип верховенства права", - зазначила вона.
Зауважимо, що круглий стіл складався з трьох тематичних сесій:
- Верховенство права у фокусі суддівської діяльності: зобов’язання України в контексті євроінтеграції;
- Особливості підготовки суддів щодо теми верховенства права та суддівської етики: актуальні виклики та потреби;
- Практичні аспекти застосування принципу правової визначеності як складової верховенства права у діяльності суддів.
Завантажити посібник, присвячений практиці Суду справедливості ЄС у питаннях верховенства права.
