Суди справляються з викликами, пов’язаними з розглядом кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів. Водночас у процесі розгляду відповідних справ постає значна кількість правових проблем, які потребують детального аналізу й обговорення. Це, зокрема, питання розгляду справ із застосуванням процедури inabsentia, використання електронних доказів, забезпечення права на захист тощо. Тож є необхідність у дослідженні цих проблем у взаємодії з міжнародними партнерами.
На це звернув увагу Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час Міжнародної конференції з питань правосуддя та відповідальності за війну в Україні, що відбулася в м. Брюссель (Бельгія).
Очільник ВС виступив із доповіддю в межах панельної дискусії «Українська система правосуддя у боротьбі зі злочинами проти людяності: досягнення, виклики та можливості для вдосконалення», окресливши насамперед загальний стан здійснення правосуддя в Україні.
Також він поінформував, що станом на 20 листопада 2023 року до судів надійшло вже 1499 кримінальних проваджень щодо злочинів агресії та воєнних злочинів. З них 1089 вже розглянуті судами першої інстанції, 64 – переглянуті в апеляційному порядку і ще декілька – в касаційному, що дає змогу забезпечувати єдність судової практики в цій категорії справ.
Станіслав Кравченко зазначив, що здебільшого слідство кваліфікує протиправні дії військовослужбовців збройних сил російської федерації за ст. 438 КК України, котра передбачає кримінальну відповідальність за порушення законів та звичаїв війни. Разом із тим ця стаття є непростою в застосуванні з огляду на бланкетність її норм, що зумовлює необхідність звернення до Женевських конвенцій.
Так, указана стаття містить перелік із чотирьох складів воєнних злочинів і формулювання «та інші порушення законів та звичаїв війни». По суті зазначене положення відсилає до всього масиву норм як міжнародного гуманітарного права, так і міжнародного права прав людини. Це потребує ґрунтовного знання міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права, тож судді активно працюють над вивченням і аналізом відповідних норм.
Окрім цього, Станіслав Кравченко повідомив, що в 75 % кримінальних проваджень за ст. 438 КК України було застосовано спеціальну процедуру судового розгляду (inabsentia). З огляду на міжнародний досвід, зокрема розгляд справи щодо збиття авіалайнера рейсу МН17, і міжнародні стандарти здійснення кримінальних проваджень за процедурою in absentia, на переконання Голови ВС, очевидною є необхідність удосконалення українського законодавства щодо розгляду відповідних проваджень за відсутності обвинуваченого.
Висвітлюючи судову практику, Голова ВС окреслив коло доказів у кримінальних провадженнях, якими підтверджувалася винуватість осіб, засуджених за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 КК України, і виділив серед них, зокрема, електронні докази. Станіслав Кравченко зауважив, що питання використання електронних доказів уже було предметом аналізу в межах проєктів Ради Європи в Україні і ця робота має бути продовжена в майбутньому, адже цей вид доказів у багатьох випадках може відігравати вирішальну роль для доведення винуватості особи.
Захід спільно організовано Асоціацією правників України, Інститутом прав людини Міжнародної асоціації адвокатів і Міжнародною асоціацією адвокатів.
