На Другій конференції «Правосуддя в національних судах у справах про воєнні злочини», організованій Програмою USAID «Справедливість для всіх» у співпраці з українськими та міжнародними партнерами, йшлося про виклики, з якими стикається судова система під час розгляду справ про воєнні злочини, про подальші кроки для забезпечення справедливого, безстороннього та ефективного розгляду судами України цих справ з огляду на кращі міжнародні та національні практики.
Під час сесії «Вдосконалення адміністрування справ про воєнні злочини в судах» заступник Голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов зауважив, що відповідно до статистичних даних на сайті Офісу Генпрокурора зареєстровано 142 тисячі злочинів за статтею 438 Кримінального кодексу України. Водночас у 2022–2024 роках на розгляді в судах перебувало лише
85 проваджень.
Доповідач зазначив, що розгляд великої кількості таких справ є проблемою через доволі атомізовану судову систему (розгалужена система з великою кількістю дрібних судів – ред.) і водночас гострий дефіцит суддів.
Наразі в Україні працюють 479 судів першої інстанції, у яких 2171 суддя має спеціалізацію з розгляду кримінальних справ. Отже, розглядати такі справи в одному суді першої інстанції можуть у середньому 4–5 суддів. У судах першої інстанції дефіцит суддівських кадрів становить близько 30 %.
У 22 апеляційних судах – 172 судді, які розглядають кримінальні справи, дефіцит кадрів становить 55 %. У 10 областях в апеляційних судах працює лише одна судова колегія з розгляду кримінальних проваджень.
Один із варіантів підвищення спроможності здійснення кримінальних проваджень – укрупнення судів з урахуванням нового територіально-адміністративного устрою.
Дмитро Лук’янов також поінформував, що в законопроєкті № 10301 запропоновано внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження спеціалізації суддів з розгляду військових кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Однак Вища рада правосуддя в консультативному висновку до цього законопроєкту зазначила, що ця позитивна ідея не може бути реалізована без вирішення кадрової проблеми, тому що суддів для здійснення кримінальних проваджень не вистачає.
Крім цього, тривають дискусії щодо того, як вирішувати питання – шляхом запровадження спеціалізації суддів або створення спеціалізованих воєнних судів.
Керівник прес-центру Вищої ради правосуддя Володимир Гуржи наголосив на важливості інформування громадськості про розгляд судами справ про воєнні злочини, адже в такий спосіб фіксується пам’ять про події на території України. Водночас він зауважив, що через відсутність у багатьох судах комунікаційних підрозділів потрібно активніше залучати представників медіа для висвітлення діяльності судів і розгляду ними судових справ у воєнний час.
Володимир Гуржи також поінформував, що Прес-центр судової влади організував висвітлення у національних і міжнародних медіа фактів про героїчні вчинки суддів і працівників судової системи під час війни, а також про здійснення судочинства на територіях, наближених до зон бойових дій.
Юридичний радник Програми USAID «Справедливість для всіх» Мирослав Вовк розповів, що у співпраці з Вищою радою правосуддя та Державною судовою адміністрацією України розробляється україномовна та англомовна база рішень у справах про воєнні злочини.
Член Вищої ради правосуддя Роман Маселко зазначив, що ініціатива Програми USAID зі створення такої бази є прагматичною і корисною. Поінформував, що приклади створення таких баз даних існують. Зокрема, одна з таких баз створена у 2021 році в Боснії і Герцеговині. До неї внесено остаточні вироки у справах про воєнні злочини, які винесені міжнародними і національними судами, Міжнародним кримінальним судом про злочини в колишній Югославії. Ця база створена у співпраці з Вищою радою суддів і прокурорів Боснії та Герцеговини.
Член Вищої ради правосуддя Олег Кандзюба зауважив, що важливою частиною української бази даних має бути дайджест – короткий огляд фактичних обставин та юридичних аспектів конкретної справи про воєнні злочини, інформацію про її розгляд в судах усіх інстанцій. Дайджест повинен містити посилання на офіційний текст судового рішення українською мовою, а також забезпечувати автоматичний переклад рішення англійською.
Член Вищої ради правосуддя Оксана Кваша наголосила на важливості створення коментаря щодо розгляду цієї категорії справ стосовно того, як суди України вирішили ті чи інші правові питання із застосуванням стандартів національного і міжнародного кримінального та міжнародного гуманітарного права.
«Те, наскільки коментар буде професійний, наскільки в ньому вдало буде здійснено узагальнення із певних категорій справ про воєнні злочини, наскільки він буде містити ґрунтовні висновки та рекомендації, – від цього багато у чому залежатиме подальший справедливий та ефективний розгляд таких справ національними судами», – зазначила вона.
У заході, який відбувся 24–25 жовтня 2024 року в Києві, взяли участь судді, прокурори, адвокати, науковці, представники Проєкту ЄС «Право-Justice», Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), Фонду Клуні «За справедливість», Проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду», Ініціативи Американської асоціації юристів з питань верховенства права «Зцілення та підзвітність через проект з прав людини» (HEAL), інших міжнародних і національних громадських організацій.
Фото:Програма USAID «Справедливість для всіх»
