Заступниця Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша взяла участь у презентації звіту за результатами четвертої фази проєкту «Моніторинг судових проваджень та аналіз судових рішень у справах про воєнні злочини (за статтею 438 КК України)».
Представники органів судової системи, державної влади, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу та правничої спільноти обговорили виклики, пов’язані із забезпеченням справедливого та ефективного правосуддя у справах про воєнні злочини, а також роль судової системи України у захисті прав людини та зміцненні верховенства права в умовах війни.
Оксана Кваша зазначила, що моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини є надзвичайно масштабною та складною роботою, яка потребує значних зусиль від усіх залучених фахівців, зокрема моніторів, що безпосередньо відвідують судові засідання та аналізують судову практику.
«Ми бачимо справжню еволюцію цього проєкту. Щороку зростає кількість відвіданих судових засідань, кількість проаналізованих справ і судових рішень. Відповідно, формується дедалі більш репрезентативна база для висновків, узагальнень і рекомендацій», — наголосила вона.
Заступниця Голови ВРП також звернула увагу на те, що з 2023 року відбулися суттєві зміни у сфері правового регулювання та підходів до кваліфікації міжнародних злочинів. Зокрема, Україна ратифікувала Римський статут, а сама правозастосовна практика у справах про воєнні злочини продовжує розвиватися.
Вона підкреслила, що результати моніторингу є важливими для діяльності Вищої ради правосуддя, оскільки дозволяють краще розуміти ситуацію в судах, виклики, з якими стикаються судді, та формувати стратегічні підходи до подальшого розвитку судової системи.
Окремо Оксана Кваша згадала про роботу над створенням інтерактивної українсько-англійської бази даних судових рішень у справах про воєнні злочини, яку планувалося реалізувати на базі Вищої ради правосуддя. За її словами, робота над проєктом була призупинена після припинення діяльності USAID, однак наразі триває пошук нових партнерів для продовження цієї ініціативи.
Вона також наголосила на важливості міжінституційної співпраці у сфері документування та розгляду воєнних злочинів, подякувавши суддям, представникам Офісу Генерального прокурора, міжнародним партнерам, науковцям та експертам, які долучаються до реалізації проєкту.
«Лише на основі наукового підходу та професійної взаємодії ми можемо допомогти суддям ухвалювати справедливі, обґрунтовані та законні рішення у справах про воєнні злочини», — підкреслила вона.
На завершення Оксана Кваша зауважила, що ця робота є надзвичайно важливою також у контексті перехідного правосуддя — комплексу механізмів, спрямованих на подолання наслідків війни, відновлення справедливості, притягнення винних до відповідальності та недопущення повторення масових порушень прав людини у майбутньому.
«Притягнення винних до відповідальності та відшкодування шкоди потерпілим є ключовими елементами механізмів перехідного правосуддя. Без такої роботи шлях до справедливого миру буде значно складнішим», — наголосила вона.
Оксана Кваша закликала продовжувати цю роботу надалі, відзначивши, що з кожним роком проєкт стає більш системним, глибоким і масштабним.
За даними Офісу Генерального прокурора, станом на 16 квітня 2026 року в Україні було зареєстровано 221 929 правопорушень, кваліфікованих за статтею 438 КК України.
Координацію моніторингу та підготовку аналітичного звіту забезпечила команда Інституту прав людини Асоціації правників України спільно з експертами Проєкту. До реалізації ініціативи були залучені професійні монітори — адвокати та юристи, які діяли на основі єдиної методології.
IV фазу було реалізовано за підтримки Міжнародної асоціації юристів та Проєкту ЄС «Право-Justice», що впроваджується Expertise France. Від початку ініціатива здійснювалася за підтримки Верховного Суду, Офісу Генерального прокурора та Координаційного центру з надання правничої допомоги.
Довідково
Із липня 2023 року ВГО «Асоціація правників України» реалізує ініціативу з моніторингу судових засідань та аналізу судових рішень у справах про воєнні злочини, зосереджуючись на провадженнях за статтею 438 КК України.
Проєкт охопив чотири послідовні фази:
• І фаза (липень — жовтень 2023 р.): відвідано 237 судових засідань у 114 справах; проаналізовано 44 вироки.
• ІІ фаза (грудень 2023 — травень 2024 р.): здійснено моніторинг 605 засідань у 172 провадженнях; проаналізовано 35 вироків першої інстанції, 10 ухвал апеляційних судів та 2 рішення касаційного суду.
• ІІІ фаза (листопад 2024 — червень 2025 р.): охоплено понад 1 100 засідань у 292 провадженнях, безпосередньо відвідано 644; проаналізовано 55 вироків першої інстанції та 9 ухвал апеляційних судів.
• IV фаза (листопад 2025 — березень 2026 р.): аналітична складова охопила період з кінця травня 2025 року до кінця березня 2026 року. У фокусі Проєкту перебували понад 1 000 засідань у 327 справах, із яких безпосередньо відвідано понад 480. Проаналізовано 63 вироки судів першої інстанції, 5 ухвал апеляційних судів та 1 постанову суду касаційної інстанції.
Географія IV фази охоплювала дев’ять регіонів України: Дніпропетровську, Запорізьку, Київську, Миколаївську, Одеську, Сумську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області.
Повні звіти за попередніми фазами доступні на сайті АПУ.
