На цьому акцентувала членкиня Вищої ради правосуддя Оксана Кваша під час засідання «круглого столу», де представники органів і установ системи правосуддя, парламентарі, міжнародні експерти обговорювали тему спеціалізації суддів у справах про воєнні та інші міжнародні злочини.
Оксана Кваша зауважила, що станом на серпень 2024 року за період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України зареєстровано 142 059 воєнних злочинів. На жаль, війна триває і після звільнення тимчасово окупованих територій України відкриються нові факти злочинів. Тому сьогодні нагальною потребою є запровадження спеціалізації суддів з розгляду воєнних злочинів.
Законопроєктом «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запровадження спеціалізації суддів з розгляду військових кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» запропоновано передбачити, що в місцевих загальних та апеляційних судах діє не лише спеціалізація суддів зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, а й спеціалізація суддів зі здійснення кримінального провадження у справах про військові кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
ВРП опрацювала законопроєкт і висловила у консультативному висновку свої застереження, зокрема, щодо реальної можливості впровадження спеціалізації суддів як обов’язкової засади внутрішньої організації всіх місцевих загальних та апеляційних судів України за умов значного кадрового дефіциту суддівського корпусу. На сьогодні понад 2000 вакансій залишаються незаповненими, судді продовжують йти у відставку. Водночас ВККСУ і ВРП працюють над вирішенням проблеми дефіциту кадрів. З початку 2024 року ВРП ухвалила внести Президентові України подання про призначення 453 суддів.
Також доповідач підтримала позицію щодо різного характеру воєнних і військових злочинів, що ставить під сумнів підхід законодавця до спеціалізації суддів. Доповідач нагадала, що у серпні 2024 року було прийнято Закон України «Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього», а в жовтні 2024 року – Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього». Стаття 438 КК України отримала нову назву «Воєнні злочини», також з’явилась нова стаття 442-1 «Злочини проти людяності». При цьому диспозиція статті 438 Кримінального кодексу України не змінилась, є бланкетною, містить, зокрема, формулювання «інші порушення законів та звичаїв війни». Водночас лише у статті 8-й Римського статуту Міжнародного кримінального суду міститься 50 складів воєнних злочинів. Отже, розгляд проваджень у категоріях воєнних та міжнародних злочинів потребує додаткової спеціальної підготовки суддів. Для вирішення цієї категорії справ часто виникає потреба в застосуванні норм міжнародного кримінального права та міжнародного гуманітарного права, які є галузями міжнародного публічного права.
Оксана Кваша зауважила, що процес інтенсивного навчання суддів має відбуватися паралельно з пришвидшенням добору на суддівські посади на всіх етапах і рівнях.
Також доповідач звернулась до проблеми доцільності спеціальних кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів за відсутності обвинуваченого in absentia (заочного правосуддя). «Такі судові процеси є необхідними в умовах повномасштабної триваючої війни. Держава зобов’язана публічно засуджувати воєнних злочинців, а жертви цих злочинів повинні бачити, що національне правосуддя функціонує і в умовах війни з метою притягнення винних до відповідальності», - наголосила вона.
Захід організовано проєктом Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України» та Консультативною місією Європейського Союзу в Україні в партнерстві з Верховним Судом.
