Заступник Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша виступила на Міжнародній науково-практичній конференції «Конституційні засади належної правової процедури: виклики євроінтеграції», яка відбулася у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича 13 – 14 червня 2025 р.
Доповідач присвятила виступ темі «Дисциплінарна відповідальність суддів: належна правова процедура як гарантія незалежності суду».
Оксана Кваша звернула увагу на проблеми законодавчого врегулювання належної процедури дисциплінарного провадження, які потребують наукового вирішення. Належна правова процедура є системою елементів, які мають універсальний характер та слугують ідеологічним підґрунтям будь-якого юридичного процесу.
«Недостатньо чітке формулювання в законі підстав дисциплінарної відповідальності суддів, недосконалість правових норм зумовлюють різне їх тлумачення, і, як наслідок, відсутність уніфікованого підходу до їх застосування, єдиної та послідовної практики ухвалення рішень щодо дисциплінарної відповідальності суддів», – зазначила спікер.
Без незалежності судді не може бути правосуддя як такого, водночас незалежність судді тісно пов’язана з його відповідальністю. Зрештою, незалежність судді та його відповідальність забезпечують здійснення правосуддя, а отже – досягнення справедливості.
Оксана Кваша звернула увагу, що у Висновку КРЄС № 27 (2024) про дисциплінарну відповідальність суддів зазначено, що в тому разі, якщо відповідальність суддів не регулюється чітко та належним чином – підривається незалежність судової влади. ВРП відповідно до Конституції України забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді.
У 2024 році сформовано службу дисциплінарних інспекторів. ВРП призначила керівника, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів та 21 дисциплінарного інспектора строком на 5 років.
Дисциплінарним інспекторам передано приблизно 11 000 дисциплінарних проваджень (скарг), у яких на день початку роботи Служби Дисциплінарною палатою не ухвалено рішення про відкриття дисциплінарної справи. Крім того, дисциплінарним інспекторам розподіляються нові дисциплінарні скарги, що надходять на розгляд ВРП: у 2025 році щомісяця надходить в середньому до 800 дисциплінарних скарг.
Загалом станом на 1 червня 2025 року за участю дисциплінарних інспекторів завершено розгляд понад 4100 дисциплінарних скарг.
Дисциплінарні палати ВРП ухвалювали рішення про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади за вчинення істотних дисциплінарних проступків, якими, зокрема, визнавались такі дії суддів: позапроцесуальне спілкування судді з учасниками справи; допущення суддею поведінки поза службовою діяльністю, що підриває авторитет правосуддя (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, ігнорування пропозиції для проходження огляду на стан сп’яніння); співпраця судді з представниками російської федерації, підтримка окупаційної влади; вчинення суддею правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Оксана Кваша зазначила, що концепція правової процедури стала універсальною через рішення ЄСПЛ і поширюється як на процесуальне судочинство, так і на правові процедури, яких повинні дотримуватися суб’єкти владних повноважень під час прийняття відповідних актів стосовно прав, свобод та законних інтересів людини. Належна правова процедура органічно пов'язана із громадянським суспільством та правовою державою. Вона властива будь-якому цивілізованому судочинству та включає як процесуальні гарантії захисту особистих прав, так і правові механізми обмеження свавілля держави.
Заступник Голови ВРП повідомила, що у Верховній Раді України зареєстровано два проєкти Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення дисциплінарних та інших процедур» (реєстраційні номери № 13137 та № 13137-1). Адже в контексті потреби вдосконалення процедури дисциплінарного провадження має стати більш чітке законодавче визначення підстав дисциплінарної відповідальності суддів. Вказаними законопроєктами, зокрема, пропонується більш чітко визначити підстави дисциплінарної відповідальності судді та уточнити види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до суддів. На сьогодні ці законопроєкти перебувають на опрацюванні у Вищій раді правосуддя задля надання відповідного консультативного висновку. З метою забезпечення авторитету правосуддя, незалежності суддів та судової влади ВРП вирішила звернутись до Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) із проханням надати висновок щодо відповідності європейським стандартам норм, запропонованих цими законопроєктами (рішення Ради від 22 травня 2025 року № 1110/0/15-25).
На завершення виступу Оксана Кваша зазначила:
«Українці є європейською нацією. Ми довели це, особливо в умовах війни. Нам потрібно далі удосконалюватися. Піднімати рівень правової культури, правової свідомості та відповідального ставлення до виконання законів».
Джерело фото: Конституційний Суд України
