На цьому акцентувала увагу заступниця Голови ВРП Оксана Кваша під час виступу на заході високого рівня «PravoJustice4EU: новий етап підтримки України на шляху до ЄС», який відбувся 21 жовтня 2026 року у Києві і був присвячений офіційному запуску Проєкту PravoJustice4EU.
Проєкт PravoJustice4EU спрямований на підтримку системи правосуддя України в процесі європейської інтеграції та забезпечення відповідальності за основні міжнародні злочини. У центрі уваги — приведення системи правосуддя у відповідність до стандартів ЄС, зміцнення інституцій правосуддя та притягнення до відповідальності за основні міжнародні злочини.
Оксана Кваша наголосила на спадкоємності співпраці з попередніми та теперішньою фазами Проєкту ЄС «PravoJustice» та ключових напрямах роботи органів суддівського врядування в рамках Дорожньої карти з питань верховенства права.
У виступі Оксана Кваша поінформувала про виконання окремих завдань Дорожньої карти.
Зокрема, повідомила, що для виконання одного із завдань стосовно розроблення концепції та дорожньої карти впровадження ІТ-рішень у судовій системі, визначення джерел і плану фінансування, інституційних обов’язків та строків реалізації Державна судова адміністрація України затвердила Концепцію Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС).
Окрему увагу Оксана Кваша приділила питанню забезпечення інституційної стабільності органів суддівського врядування. Вона звернула увагу, що у січні 2027 року завершуються повноваження восьми членів ВРП, і Рада активно співпрацює з Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики, щоб запобігти можливій інституційній кризі.
Одним із пріоритетів, за яким Вища рада правосуддя є головним виконавцем, є розроблення та впровадження заходів щодо забезпечення незалежності суддів. За результатами узагальнення, проведеного Робочою групою Вищої ради правосуддя з питань розроблення і впровадження заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, упродовж 2016–2023 років до ВРП надійшло 2167 повідомлень і звернень суддів про втручання в їхню діяльність, тоді як ухвалено лише шість вироків.
«Ці показники свідчать про необхідність удосконалення механізмів реагування на такі випадки: від розгляду повідомлень Вищою радою правосуддя та взаємодії з Офісом Генерального прокурора — до притягнення винних до відповідальності. Потребує уваги й питання вдосконалення статті 376 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за втручання в діяльність судових органів. Вища рада правосуддя ухвалила відповідне публічне звернення до Верховної Ради України та її комітетів», — зазначила Оксана Кваша.
Значних результатів досягнуто у формуванні суддівського корпусу. У 2026 році ВРП внесла Президентові України подання про призначення 157 кандидатів на посади суддів, а Президент підтримав подання ВРП про призначення 190 суддів з урахуванням минулорічних подань. Покращилася ситуація із заповненням вакансій в апеляційних судах, триває конкурс до місцевих судів, заповнено вакансії у Вищому антикорупційному суді, а також від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України отримано рекомендації щодо призначення кандидатів до Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.
«Спільна робота ВРП з ВККС України наближає до виконання цільового показника щодо заповнення 70 % суддівських вакансій до четвертого кварталу 2026 року», — наголосила Оксана Кваша.
Також виконано вимогу, передбачену програмою фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility, відповідно до якої із залученням Служби дисциплінарних інспекторів до кінця IV кварталу 2026 року мало бути вирішено 50 % «старих» дисциплінарних проваджень (скарг), не розглянутих станом на 31 грудня 2023 року.
Оксана Кваша також акцентувала на необхідності оптимізації мережі місцевих загальних судів для забезпечення доступу до правосуддя та збалансування суддівського навантаження, різниця в якому між окремими судами може сягати двадцяти разів. Ця потреба зумовлена, у тому числі, адміністративно-територіальною реформою 2020 року.
«Серед основних викликів — інституційна стійкість органів суддівського врядування та заповнення суддівських вакансій, а відтак — забезпечення доступу до правосуддя в усіх куточках нашої держави. Це напрями, над якими ми працюємо, і виклики, які залишаються актуальними попри війну», — підсумувала заступниця Голови Вищої ради правосуддя.
Захід об’єднав міжнародних партнерів, представників ключових органів і установ сектору правосуддя України, громадянського суспільства та правничої спільноти, які працюють над реформуванням системи правосуддя, зміцненням її інституційної спроможності та просуванням України на шляху до членства в Європейському Союзі.
Довідково
Проєкт PravoJustice4EU реалізовуватиметься з 1 липня 2026 року до 30 червня 2030 року. Його загальний бюджет становить 21 млн євро, з яких 20 млн євро надає Європейський Союз, а 1 млн євро — Міністерство Європи та закордонних справ Франції. Імплементатором проєкту виступає Expertise France.
Фото: Проєкт PravoJustice4EU
