23 квітня 2025 року заступниця Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша долучилася до обговорення результатів дослідження «Огляд демократичних інституцій України під час війни: судова система (2024)». У межах заходу було представлено ключові висновки щодо функціонування судової влади в умовах війни у 2024 році.
У своєму виступі Оксана Кваша наголосила на стійкості судової влади, яка, незважаючи на критичні обставини, значний кадровий дефіцит, надмірне навантаження, постійний стрес та щоденну небезпеку через ракетні обстріли, особливо на прифронтових територіях, продовжує виконувати свою основну місію – захист прав і свобод людини.
Також вона ознайомила учасників заходу з ключовими досягненнями Вищої ради правосуддя у 2024 році. Зокрема, Рада ухвалила рішення про подання Президентові України щодо призначення 471 судді, затвердила Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики, а також створила Службу дисциплінарних інспекторів, яка розпочала роботу 23 грудня 2024 року. Між інспекторами здійснено автоматизований розподіл дисциплінарних проваджень, за якими на той момент не було прийнято рішень про відкриття справ (таких скарг налічувалося орієнтовно 11 тисяч).
Відповідно до Плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року, Вища рада правосуддя визначена відповідальним органом за розгляд до кінця серпня 2025 року 10 % старих дисциплінарних проваджень щодо суддів, не вирішених станом на 31 грудня 2023 року. Вже на кінець квітня 2025 року Служба дисциплінарних інспекторів розглянула 14 % таких справ, що значно перевищує плановий показник та демонструє ефективність впроваджених змін.
Доповідачка також нагадала, що відповідно до Плану України (Ukraine Facility), до кінця 2025 року має бути вирішено щонайменше 20 % старих дисциплінарних справ.
Оксана Кваша звернула увагу на актуальні виклики у роботі ВРП, зокрема — неповний склад Ради. Наразі відсутні 6 членів: по дві вакансії за квотами Президента України, З’їзду суддів України та З’їзду адвокатів України. Вона висловила думку, що для забезпечення інституційної спроможності та безперервності роботи Ради необхідно на законодавчому рівні передбачити можливість продовження повноважень діючих членів до моменту призначення нових.
Позитивним сигналом стало зростання зацікавленості у суддівській професії — на 1800 вакансій у судах першої інстанції подали документи 8549 кандидатів. Це, за словами Оксани Кваші, є свідченням потенціалу для формування сильної, доброчесної судової спільноти.
Підсумовуючи, вона зазначила, що судова влада виявила свою здатність функціонувати в екстремальних умовах війни. Для підвищення ефективності її роботи необхідна тісна взаємодія між органами суддівського врядування, самоврядування, а також законодавчою та виконавчою владою. У центрі цієї взаємодії – суддя, звісно, водночас і громадянин, який звертається до суду за захистом своїх прав і свобод.
У обговоренні також взяли участь зокрема представники Верховної Ради України, Офісу Президента України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Громадської ради доброчесності.
Захід організовано в межах проєкту «Демократична інтеграція, стійкість та залучення» (Ukraine-DARE), який DRI втілює спільно з партнерами Коаліцією «Реанімаційний пакет реформ» та Центром політико-правових реформ за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.
