Заступник Голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов взяв участь у триденній міжнародній конференції «Правосуддя у справах про мiжнароднi злочини в нацiональних судах».

Захід організований Програмою USAID «Справедливість для всіх» спільно з Консультативною місією Європейського Союзу в Україні, Моніторинговою місією ООН в Україні, Проєктом ЄС «ПравоJustice», Інститутом Т.М.К. Ассера та Global Rights Compliance для обговорення ролі національної системи правосуддя в притягненні до відповідальності винних у воєнних злочинах, а також визначення подальших кроків для забезпечення справедливого, неупередженого та ефективного розгляду в судах України справ щодо воєнних злочинів.

Важливі теми обговорювали колишні судді та голови міжнародних трибуналів, керівники органів суддівського врядування і самоврядування України, судді, адвокати, прокурори, національні та іноземні експерти зі Сполучених Штатів Америки, Боснії і Герцеговини, Нідерландів, Швеції, Німеччини, Великої Британії, які мають практику розгляду справ про воєнні злочини в міжнародних судах і трибуналах, а також у національних судах, які розглядають цю категорію справ у межах загальної юрисдикції.

Учасники проаналізували виклики, які постають перед судовою владою України під час розгляду справ про міжнародні злочини, та запропонували рішення з урахуванням кращих міжнародних практик і засвоєних уроків. Оцінили стан втілення рекомендацій щодо вдосконалення правової бази, підвищення спроможності професійних правників у системі правосуддя та поліпшення адміністрування в судах справ, пов’язаних із міжнародними злочинами.

Дмитро Лук’янов зазначив, що основний тягар відновлення справедливості для жертв міжнародних злочинів, притягнення до відповідальності усіх винних буде лежати саме на національній судовій системі. Однак наша судова система не повною мірою готова до ефективного розгляду всіх справ категорії «міжнародні злочини» (злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії).

За інформацією Офісу Генерального прокурора, кількість зареєстрованих воєнних злочинів – понад 110 000 справ.

За словами Дмитра Лук’янова, проблеми, які ми маємо вирішити на цьому шляху, дуже різні.

Нормативні проблеми. Нам заважає відсутність уніфікованого з Римським статутом Міжнародного кримінального суду Кримінального кодексу України. У Кодексі відсутня така категорія, як злочини проти людяності; до основних статей щодо воєнних злочинів протягом дев’яти років війни не вносилися зміни; наявний різний склад злочинів у Кримінальному кодексі України та Римському статуті.

Кадрові проблеми. Наразі із 4966 суддів близько 800 суддів не мають повноважень. І відтік кадрів продовжується – за 2023 рік звільнилося 278 суддів (в середньому 35 суддів щомісяця). Проте набір нових суддів не буде таким швидким, як звільнення. Значною є нестача криміналістів. Найгірша ситуація в апеляційних судах. Необхідно запроваджувати окрему спеціалізацію суддів для розгляду такої категорії справ та проводити навчання з усіма суддями, в яких буде визначена відповідна спеціалізація для розгляду міжнародних злочинів.

Організаційні проблеми. Потрібні приміщення судів, у яких можуть проходити ці процеси із забезпеченням безпеки всіх учасників та в яких наявні необхідні умови зберігання справ. Зараз діючих судів в Україні – 595. Не здійснюється правосуддя у 79 судах. 96 будівель судів пошкоджено, 12 – зруйновано повністю. За час війни змінено підсудність 112 судів. Відновлено лише 10 судів.

Необхідно забезпечити ефективне досудове розслідування справ (оперативність, незалежність, неупередженість, ретельність та адекватність); дієву систему правової допомоги підсудним (безоплатна вторинна правова допомога, яка особливо важлива в заочних процесах); наявність присяжних для процесів.

Фінансові проблеми. Практика Балканських країн показує, що система перехідного правосуддя – це довгий та вартісний процес, проте він відображає інституційну спроможність держави притягнути до відповідальності винних осіб. Війна на Балканах закінчилася 20 років тому, але там досі тривають розслідування та процеси щодо міжнародних злочинів. Тому держава, визнавши таку мету як стратегічну, має визначитися із пріоритетним фінансуванням усього комплексу пов’язаних питань. Нам, безумовно, не завадить допомога наших міжнародних партнерів.

Дмитро Лук’янов зауважив, що за 9 років винесено лише 31 вирок за статтею 438 «Порушення законів та звичаїв війни», з яких 18 – у порядку заочного засудження, за відсутності обвинуваченого (in absentia), та 9 – за скороченою судовою процедурою, без дослідження доказів в порядку статті 349 Кримінального процесуального України. Таким чином, є лише 4 вироки, винесені судами під час повного судового розгляду за участю обвинувачених та з дослідженням доказів їх вини.

Заступник Голови Вищої ради правосуддя зазначив, що результати спільної роботи можуть бути систематизовані у проєкті Стратегії розслідування та здійснення правосуддя за міжнародні злочини. Подібний документ був прийнятий у 2011 році у Хорватії. Це скоординує діяльність усіх органів законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.

Фото: Програма USAID «Справедливість для всіх»