До вашої уваги – черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за листопад 2023 року – https://cutt.ly/0wGnV7J2.
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, у тому числі, такі:
– у спорах, що виникають з правочинів, зокрема договорів, акцентовано, що правовідносини, які виникли між позикодавцем і позичальником, після смерті останнього трансформуються в зобов’язальні правовідносини між позикодавцем та спадкоємцями позичальника і вирішуються в порядку, передбаченому положеннями ст. 1282 ЦК України;
– у спорах, що виникають з питань захисту права власності, зазначено, що проживання дитини з одним із батьків та існування в іншого заборгованості зі сплати аліментів не є підставою для збільшення частки в майні одного з подружжя, однак у разі зростання заборгованості за аліментами сторони не позбавлені можливості в порядку ст. 190 СК України укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно;
– у спорах, що виникають із трудових правовідносин, звернено увагу на те, що втрата чинності постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» лише 22 листопада 2022 року не свідчить про правомірність її застосування до правовідносин щодо звільнення сумісника в період з 19 липня до 22 листопада 2022 року, оскільки КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, має вищу юридичну силу, ніж підзаконний нормативно-правовий акт, і не передбачає такої підстави для розірвання трудового договору, як звільнення з роботи за сумісництвом у зв’язку з прийняттям на цю роботу працівника, який не є сумісником;
– у спорах, що виникають із житлових правовідносин, наголошено, що вселення осіб разом з дітьми до квартири без згоди одного зі співвласників квартири є порушенням визначеного ст. 358 ЦК України порядку здійснення права спільної часткової власності. За встановленого порушення майнових прав співвласника внаслідок недотримання порядку вселення вказаних осіб до спірної квартири останніх може бути виселено за вимогою співвласника, що відновлює становище, яке було до такого порушення. Питання щодо законності вселення у квартиру має вирішуватися як підстава позову в спорі про виселення. Позовні вимоги про визнання незаконним вселення не відновлюють порушеного права співвласника, тому є неефективним способом захисту;
– у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, констатовано, що непред’явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу в разі поділу спільного сумісного майна, набутого під час спільного проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не є підставою для відмови в позові про поділ спільного майна подружжя;
– у спорах, що стосуються питань процесуального права, наголошено, що заява про встановлення факту вимушеного переселення особи з окупованої території України задля уникнення загрози життю, здоров’ю, порушення свободи, особистих прав на свободу пересування, вираження думки, майнових прав, права на судовий захист на окупованій території саме в результаті збройної агресії російської федерації, метою якої є визначення статусу заявника як особи, що перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року з відповідними правовими наслідками, підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
