Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик узяв участь у роботі виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань правової політики у місті Дніпрі, де обговорювалися нагальні питання судової гілки влади, зокрема оптимізація мережі судів, фінансове та кадрове забезпечення судової влади.
Засідання, у якому взяли участь члени Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, представники органів суддівського врядування та самоврядування, очільники судів і судді, а також представники Центру політико-правових реформ, проводив голова Комітету Денис Маслов.
У вітальному слові Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик зазначив про важливість проведення виїзного засідання в одному з найбільших регіонів України, у якому суди мають наразі одне з найбільших навантажень, оскільки до них, як до територіально наближених судів передано підсудність тих судових справ, які не можуть розглядати суди, що знаходяться на території ведення бойових дій.
Одне з питань порядку денного стосувалося обговорення оптимізації мережі судів відповідно до нового адміністративно-територіального устрою держави. Як зазначив доповідач із цього питання, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Павло Павліш, нова мапа судів має бути затверджена в цілому, планується її поступове впровадження, починаючи із Закарпатської області.
Під час обговорення цього питання Григорій Усик зазначив:
«Пропозиція щодо поетапного впровадження оптимізації мережі судів є необхідною. Під час такої реорганізації буде багато несподіванок і викликів, які маємо передбачити. Зокрема, потрібно взяти до уваги віддаленість приміщень судів від населених пунктів, кількість і щільність населення у тому чи іншому регіоні на підконтрольних українському Уряду територіях, а також згодом на звільнених від окупації територіях. Тому правильним є рішення розпочинати оптимізацію з регіону, який наразі є стабільним, з’ясувати усі проблемні питання та визначити механізми їх вирішення. Покращення за результатами оптимізації має полягати у забезпеченні доступу громадян до правосуддя, підвищенні його ефективності. Потрібно забезпечити суддям і працівникам апаратів судів гідні умови для здійснення правосуддя».
Під час обговорення питань кадрового та фінансового забезпечення судової гілки влади Григорій Усик зауважив:
«Належне кадрове та фінансове забезпечення судів є важливою передумовою для ефективної діяльності судової гілки влади, зокрема для забезпечення формування доброчесного та високопрофесійного суддівського корпусу і апаратів судів, про що неодноразово зазначала Консультативна рада європейських суддів. Це також є одним із програмних питань Ukraine Facility та одним із питань переговорного процесу Європейської Комісії у розділі 23 «Верховенство права та основоположні права та свободи».
Григорій Усик зазначив про дефіцит суддівських кадрів в Україні, а також що найбільш катастрофічною є ситуація в апеляційних судах.
«Швидкість проведення конкурсних процедур залежить від діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Але її можливості не є безмежними з огляду, зокрема, на рекомендації, які надають міжнародні партнери щодо проведення одночасно конкурсів до Вищого адміністративного суду, Вищого антикорупційного суду. Для одночасного проведення цих конкурсів можливостей Вищої кваліфікаційної комісії недостатньо», – сказав Григорій Усик.
Порушуючи питання недофінансування судової системи, Григорій Усик зауважив, що працівники судів добре розуміють ситуацію з відсутністю коштів у бюджеті держави. Водночас недостатнє фінансування не сприяє ефективності правосуддя, оскільки не дає змоги належним чином обладнати приміщення судів, забезпечити їх комп’ютерною технікою тощо.
«У ситуації, коли кабінет судді не вміщує навіть учасників справи, немає змоги забезпечити нормальний процес, що, врешті, шкодить авторитету правосуддя», – зазначив очільник Вищої ради правосуддя.
Григорій Усик також поінформував, що 29 серпня 2024 року Вища рада правосуддя затвердила публічне звернення до Кабінету Міністрів України і Міністерства фінансів України щодо належного фінансового забезпечення діяльності судової системи. Зокрема, висловила зауваження щодо окремого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється для визначення базового посадового окладу судді, – 2102 грн і наголосила на хибності такого підходу, оскільки це суперечить статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум». Григорій Усик також зазначив, що запропоноване Міністерством фінансів України підвищення зарплат суддям судів першої інстанції за рахунок премій також не узгоджується з положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому необхідно вносити зміни до цього Закону у частині визначеного розміру базового посадового окладу судді місцевого суду до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
«Успішне проведення судової реформи є маркером просування України в євроінтеграційному процесі. Тож, якщо це пріоритет, то, відповідно, судовій реформі потрібно приділяти найбільше уваги і зосереджуватися на розв’язанні проблемних питань», – наголосив Григорій Усик.
