3–5 червня 2026 року в Парижі (Французька Республіка) відбулося засідання Генеральної асамблеї Європейської мережі рад правосуддя (ЄМРП), присвячене темі «Довіра до правосуддя». Захід проходив у приміщенні Касаційного суду Франції.
Від України у статусі спостерігача в роботі Генеральної асамблеї взяв участь Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик.
Учасників заходу привітали Президент Європейської мережі рад правосуддя Мадлен Матьє, Президенти Вищої ради магістратури Франції (секція суддів) Крістоф Сулар і Президенти Вищої ради магістратури Франції (секція прокурорів) Ремі Гейц, Президент Європейської асоціації суддів Сабін Матейка та віцепрезидент Державної ради Греції, представник ACA-Європа Іліас Мазос.
Під час пленарних засідань обговорювалися актуальні питання зміцнення довіри суспільства до судової влади, комунікації судової системи з громадськістю та засобами масової інформації, а також виклики, пов’язані з цифровою трансформацією правосуддя.
Окрему увагу було приділено презентації результатів роботи ЄМРП за 2025–2026 роки, зокрема проєкту «Незалежність, підзвітність та якість судової системи», діяльності Форуму ЄМРП з питань цифрового правосуддя, проєкту щодо взаємодії медіа та судової системи, а також напрацюванням Робочої групи зі стандартів дисциплінарної відповідальності.
Завершального дня роботи Генеральної асамблеї Президент Суду Справедливості Європейського Союзу Коен Ленертс виступив із доповіддю «Суди, яким ми довіряємо: захисники європейських цінностей».
Учасники Генеральної асамблеї обговорили та ухвалили Паризьку декларацію 2026 року «Довіра до судової влади», у якій визначено ключові принципи зміцнення суспільної довіри до правосуддя в умовах сучасних викликів.
Ухвалена учасниками заходу Паризька декларація 2026 року наголошує, що незалежність судової влади є однією з основоположних засад верховенства права та необхідною умовою збереження довіри громадськості до правосуддя.
У документі підкреслено, що незалежність і підзвітність судової влади є взаємопов’язаними поняттями, а довіра суспільства залежить від обох цих факторів. Вона зміцнюється завдяки прозорим процедурам добору та кар’єрного просування суддів на основі їхніх професійних заслуг, ефективним механізмам підзвітності, високим етичним стандартам та відкритій взаємодії із суспільством.
Окрему увагу в Декларації приділено ролі рад правосуддя, які мають забезпечувати, щоб добір, призначення, оцінювання та просування суддів здійснювалися на основі об’єктивних, заснованих на заслугах та прозорих критеріях. Суддівська кар’єра має регулюватися процедурами, які є відкритими для громадського контролю та вільними від неправомірного впливу.
Судові органи повинні постійно аналізувати суспільні зміни та отримувати структурований зворотній зв’язок від користувачів судових послуг, представників юридичної професії та інших учасників судових процесів.
У документі також відзначено, що цифровізація створює нові можливості для підвищення доступності, ефективності та прозорості правосуддя. Водночас цифрова трансформація повинна залишатися інклюзивною, не створювати перешкод для учасників судових процесів та здійснюватися під належним контролем судової влади.
Окремий розділ присвячено використанню штучного інтелекту в системі правосуддя. У Декларації наголошено, що такі технології можуть сприяти роботі системи правосуддя за рахунок зменшення адміністративного навантаження та покращення організації інформації, однак мають застосовуватися під контролем людини, із дотриманням принципів прозорості, підзвітності, можливості аудиту та недискримінації. При цьому ухвалення судових рішень є функцією судді і не може бути замінено автоматизованими процесами.
Також у Декларації підкреслено важливість комунікації судової влади із суспільством, зокрема через роз’яснення ролі судів, значення верховенства права та змісту судових рішень, особливо у справах, що становлять значний суспільний інтерес.
У висновках документа зазначено, що ради правосуддя мають відігравати провідну роль у супроводі трансформаційних процесів у сфері правосуддя, зокрема у питаннях цифровізації та комунікації, забезпечуючи та контролюючи впровадження технологічних інновацій на благо правосуддя без шкоди для суддівської незалежності, верховенства права та прав людини.
Довідково.
У червні 2023 року Генеральна асамблея Європейської мережі рад правосуддя прийняла рішення про надання Вищій раді правосуддя статусу спостерігача.
Участь представника України в роботі Генеральної асамблеї ЄМРП сприяє підтриманню професійного діалогу з європейськими партнерами, обміну досвідом щодо забезпечення незалежності судової влади та впровадження сучасних стандартів правосуддя відповідно до європейських цінностей.
Європейська мережа рад правосуддя, яка створена у 2004 році, об’єднує всі ради юстиції країн-членів Європейського Союзу та представляє їх в ЄС. Вона складається з державних інституцій країн-членів Європейського Союзу, які є незалежними та відповідальними за надання підтримки судовій владі у незалежному здійсненні правосуддя.
