Актуальні питання у справах про неплатоспроможність фізичних осіб, зміст принципу добросовісності у справах про неплатоспроможність фізичних осіб, проблемні аспекти застосування процедури реструктуризації боргів боржника у справах про неплатоспроможність фізичних осіб, умов і підстав авансування та оплати винагороди арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність, удосконалення правового статусу арбітражного керуючого у процедурі неплатоспроможності фізичних осіб, особливостей відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за правом Англії, Німеччини та Франції. Такі теми були у фокусі уваги під час круглого столу «Особливості провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб».
У заході взяли участь голова Касаційного господарського суду у складі ВС Лариса Рогач, судді судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський, Володимир Погребняк, Валерій Картере, апеляційних та місцевих господарських судів, науковці та представники проєкту ЄС «Право-Justice».
Виступаючи з вітальним словом, Лариса Рогач зазначила, що запроваджений п’ять років тому КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичної особи підтвердив свою важливість і необхідність.
Про це свідчить практика розгляду цієї категорії справ судами всіх інстанцій та статистичні дані, за якими розгляд справ про неплатоспроможність фізичних осіб місцевими господарськими судами збільшився: у 2019 році – 13 справ, у 2023 році – 1168 справ. Така ж тенденція спостерігається і в КГС ВС: у 2020 році було розглянуто 21 справу, а в 2023 році – 130 справ.
Особливої актуальності цей інститут набув під час повномасштабної війни в Україні, коли кожен українець відчув на собі наслідки вторгнення агресора та зазнав через це збитків.
Як зауважила очільниця КГС ВС, процедура банкрутства фізичної особи є непростим процесом та залежно від конкретних обставин може бути ускладнена різними чинниками. За значної кількості українців, які вимушено виїхали до інших країн, постає питання про спрощення процедури взаємодії судових установ України та інших країн, зокрема шляхом внесення змін до міждержавних договорів у сфері надання взаємної правової допомоги, відображення поширення їхньої дії на комерційні (господарські) справи загалом, у тому числі на справи про банкрутство (неплатоспроможність).
Голова КГС ВС також відзначила зусилля колег щодо напрацювання відповідної судової практики, яка потребувала від суддів господарської юрисдикції глибинних теоретичних і практичних навичок, знаходження балансу інтересів боржника та кредиторів під час розгляду цієї категорії спорів.
На завершення Лариса Рогач акцентувала на важливості забезпечення ефективного та справедливого розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб, який відповідатиме головній меті, з якою і було запроваджено цей інститут.
З вітальним словом до учасників круглого столу також звернулися голова Західного апеляційного господарського суду Максим Желік і керівниця проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська.
Модератор заходу секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський зазначив, що, аналізуючи п'ятирічну практику, важливо виділити ключові досягнення, а також виклики, які стоять перед інститутом неплатоспроможності в Україні. Водночас розуміння цих аспектів допоможе не лише оцінити пройдений шлях, а й окреслити подальші кроки для вдосконалення системи банкрутства. Як наголосив суддя, це складний інститут і в умовах війни необхідна щоденна праця та пошук оптимальних рішень, зокрема у справах, пов’язаних із фізичними особами.
Разом з тим система законодавства про неплатоспроможність демонструє динамічність, що потребує від суддів постійного вдосконалення та глибокого вивчення матеріалу, а також роботи в єдиній команді з чітким розумінням цілей і напрямів.
Обговорення актуальної проблематики щодо змісту принципу добросовісності у справах про неплатоспроможність фізичних осіб продовжив суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Володимир Погребняк.
Як зазначив доповідач, в умовах сьогодення добросовісність продовжують розуміти насамперед як характеристику дій учасника цивільних відносин, який здійснює належні йому права з урахуванням існуючих меж та обмежень і не порушує права інших учасників цивільних відносин, вчиняє дії, спрямовані на мінімізацію негативних наслідків своєї поведінки, тощо.
На ранніх етапах застосування положень, які регулюють питання банкрутства фізичних осіб (кн. 4 КУзПБ), суди фокусувалися на процесуальних аспектах добросовісності. Це охоплювало аналіз декларації боржника та наявність реального плану реструктуризації.
Володимир Погребняк також зазначив про важливість одного з компонентів, який покликаний відкрити головні аспекти майнових відносин фізичної особи і який у зв'язку з цим відіграє важливу роль у конкурсному процесі. Зокрема, йдеться про декларацію щодо майнового стану боржника за останні три роки.
І з цього приводу суди всіх інстанцій, в тому числі й КГС ВС, зазначають, що добросовісність боржника – фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки підстав, з якими КУзПБ пов'язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи.
Важливо відзначити, що обов'язок надавати достовірну інформацію про все наявне майно зумовлений не лише формальними вимогами законодавства, а й сутнісним змістом процедур у справах про банкрутство.
З огляду на наслідки війни, коли мільйони українців перебувають за кордоном, питання щодо регулювання їхніх майнових відносин стає особливо актуальним. На переконання Володимира Погребняка, навіть у разі, якщо серед них знайдеться лише 1 % добросовісних боржників, це означатиме, що маємо справу з десятками тисяч осіб, для яких необхідно знайти ефективні механізми розв’язання їхніх проблем.
Крім того, феномен добросовісності у справах про неплатоспроможність фізичних осіб має специфічний характер, оскільки процесуальні правовідносини відрізняються від матеріально-правових. У зв'язку з цим судовий процес навіть у справах про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом є переважно інструментом вирішення матеріально-правового питання, яким у відповідному контексті виступає питання про погашення майнових вимог кредиторів, що виникло в межах матеріально-правових відносин.
Як зауважив суддя ВС у КГС, на сьогодні через принцип добросовісності боржника – фізичної особи спостерігається зв'язок між конкурсним процесом і механізмом регулювання майнових відносин.
На прикладі судової практики Володимир Погребняк проілюстрував, як добросовісність боржника стає ключовим елементом у питаннях реабілітації. У постанові від 26 травня 2022 року у справі № 903/806/20 КГС ВС виснував, що правом на реабілітацію може скористатися лише добросовісний боржник. Це узгоджується з п. 6 ч. 1 ст. 3 та ч. 3 ст. 13 ЦК України й таким чином підкреслює зв’язок між процесуальною та матеріальною добросовісністю.
Ознайомитися з презентацією Володимира Погребняка можна за посиланням.
У межах круглого столу з актуальними доповідями також виступили:
суддя Господарського суду Луганської області Олена Фонова («Проблематика збитків, спричинених воєнним станом в межах справи про банкрутство»);
суддя Господарського суду Одеської області Лілія Грабован («Проблемні аспекти застосування процедури реструктуризації боргів боржника у справах про неплатоспроможність фізичних осіб»);
суддя Західного апеляційного господарського суду Олег Матущак («Умови та підстави авансування та оплати винагороди арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність»);
суддя Північного апеляційного господарського суду Борис Поляков («Удосконалення правового статусу арбітражного керуючого у процедурі неплатоспроможності фізичних осіб»);
суддя Східного апеляційного господарського суду Денис Попков («Втрата виконавчими документами ознаки "виконуваності" внаслідок звільнення боржника від боргів у справі про неплатоспроможність: процедура та юрисдикція»);
професор кафедри міжнародного приватного права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Бірюков («Неспроможність фізичних осіб: міжнародні стандарти»);
докторант НДІППП імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України Родіон Поляков («Особливості відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за правом Англії, Німеччини та Франції»);
національна експертка проєкту ЄС «Право-Justice» Ірина Бутирська («Особливості провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб під час війни»).
Захід організували Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду та Західний апеляційний господарський суд спільно з проєктом ЄС «Pravo-Justice».
