Україна стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та від 1 січня 2025 року отримує такі ж права, як інші держави, тобто стає повноцінним членом МКС, зокрема, може брати участь у виборах, пропонувати поправки тощо.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі, у будівлі суду серед стягів держав-учасниць МКС встановили і синьо-жовтий український прапор.
“Україна офіційно стає 125-ю державою-учасницею Міжнародного кримінального суду 1 січня 2025 року. Це означає, що тепер вона є повноправною державою-учасницею цього міжнародного договору та має всі права й обов'язки, закріплені за державами-учасницями. Найважливішим серед них є право голосувати при затвердженні бюджету, ухваленні змін, поправок до Римського статуту, при виборі суддів, майбутнього прокурора та його заступників, що певною мірою допомагає формувати майбутнє міжнародного кримінального права”, – сказав в ексклюзивному коментарі Укрінформу речник МКС Фаді ель-Абдалла.
Він висловив сподівання, що Україна надихне своїм прикладом інші держави.
“Ми сподіваємося, що ця нова ратифікація також відчинить двері для наслідування іншими прикладу України, що є знаком довіри до Міжнародного кримінального суду. Сподіваємося, що інші також сприймуть це як сигнал, підтримають його та братимуть участь у наближенні нас до здійснення мрії про універсальність Римського статуту, коли всі держави будуть об'єднані у глобальній боротьбі з безкарністю та виступатимуть за побудову справедливішого світу”, – сказав речник.
Відповідаючи на запитання про українського суддю в МКС, Фаді ель-Абдалла сказав: “Цілком можливо, щоб Україна як держава-учасниця висувала кандидатів. Далі це залежатиме від голосування Асамблеї. Для суддів МКС існують певні вимоги щодо досвіду, зокрема в міжнародному або у кримінальному праві. Необхідно бути кваліфікованим і для найвищих суддівських посад у рідній країні. Також кожні три роки відбуваються вибори шести суддів МКС. Тож ми, звичайно, сподіваємося, що Україна братиме участь у всіх можливих варіантах співпраці та підтримки Міжнародного кримінального суду, включно з висуванням кандидатів на посади суддів, а також сприятиме збільшенню кількості українських колег в МКС”.
За словами речника, серед вимог до суддів – вільне володіння хоча б однією з двох офіційних мов Міжнародного кримінального суду: англійською або французькою. Знати обидві мови – це перевага, але обов’язково – хоча б одну з них, оскільки це робочі мови МКС.
Фаді ель-Абдалла зазначив, що “важливо зрозуміти, що МКС не веде справ проти держав, завжди йдеться про індивідуальну відповідальність за злочини. Хто може висувати підозрюваним обвинувачення? Не держави, а прокурор МКС. Держави-учасниці можуть подавати звернення до прокурора щодо конкретного конфлікту або певних злочинів, і він тоді може вирішити, чи відкривати провадження, та перевірити, які злочини підпадають під юрисдикцію МКС. На основі зібраних доказів прокурор може ухвалити висунути звинувачення, що означає звернення до суддів для видачі ордерів на арешт або виклик до суду. Це вирішує прокурор Міжнародного кримінального суду. Ми добре знаємо, що вже розпочате розслідування щодо ситуації в Україні, але хочу наголосити, що держави не порушують справ, таке рішення може ухвалювати прокурор. Та, звісно, співпраця всіх держав є дуже важливою, оскільки вона дає змогу прокуророві ефективніше та швидше збирати докази”.
Він також сказав, що “Україна раніше визнала юрисдикцію МКС, на підставі цього було розпочате розслідування, яке нині триває. У його рамках прокурор МКС уже порушив кілька справ і, можливо, будуть ініційовані нові справи та звинувачення. Ратифікація Римського статуту Україною не означає, що потрібно починати нове розслідування, оскільки воно вже розпочате на основі попередньої заяви України”.
За його словами, після ратифікації в України додалися також нові зобов’язання, наприклад, щодо фінансової участі у формуванні бюджету.
Укрінформ
