У Києві відбулася міжнародна конференція «Органи суддівського врядування: стратегія діяльності та інституційне лідерство в умовах євроінтеграції та судової реформи в Україні».
Захід, організований Вищою радою правосуддя спільно з Радою правосуддя Королівства Нідерландів, об’єднав представників судової системи України, Офісу Президента, законодавчої та виконавчої гілок влади, посольств, міжнародних організацій і проєктів, наукової спільноти та громадянського суспільства.
Варто нагадати, що 15 червня 2026 року в Люксембурзі на Міжурядовій конференції всі 27 держав-членів Європейського Союзу одностайно ухвалили рішення про відкриття Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» для України.
Це історична подія, яка фактично означає офіційний старт першого етапу переговорів про вступ України до ЄС і запуск практичної частини процесу, що охоплює ключові реформи у сфері верховенства права, судової системи, антикорупційної політики та демократичних інституцій.
На міжнародній конференції у Києві Голова Ради правосуддя Королівства Нідерландів Хенк Навес наголосив, що підтримка України – це інвестиція в майбутнє всієї Європи. Адже що більше країн поділяють принципи поваги до людської гідності, свободи, демократії, верховенства права та рівності прав людини, то сильнішими ми стаємо разом у протистоянні тим, хто цих принципів не поділяє.
Хенк Навес запевнив у готовності міжнародних партнерів і надалі підтримувати Україну та підкреслив, що партнерство має перетворитися з гарних слів на реальні зміни, які служитимуть людям і підтримуватимуть суспільство, у центрі якого стоїть справедливість.
Голова Вищої ради правосуддяГригорій Усик своєю чергою підкреслив, що попри повномасштабну війну Україна наполегливо продовжує рухатись до членства в Європейському Союзі шляхом упровадження реформ. І цьому сприяє як високий запит суспільства на справедливість, так і прагнення бути повноправним членом ЄС.
«Наша мета – забезпечення безперервності здійснення правосуддя в Україні, досягнення інституційної незалежності та сталого розвитку судової системи в процесах євроінтеграції в умовах воєнного часу і повоєнного відновлення, а також зміцнення довіри суспільства до судової влади», – наголосив Григорій Усик.
Тож під час Конференції було презентовано затверджену у серпні 2026 року Стратегію діяльності Вищої ради правосуддя на 2026–2030 роки (далі – Стратегія) та окреслено план дій щодо її реалізації.
Відбулося фахове обговорення ключових питань функціонування судової влади в умовах воєнного стану – від забезпечення суддівської незалежності та дисциплінарної відповідальності до кадрового і фінансового забезпечення судів.
«Це не тільки про сьогодення, це про майбутнє всієї судової системи. Практичне втілення низки визначених сьогодні пріоритетів безпосередньо залежить від Державної судової адміністрації України як державного органу, що відповідає за організаційне, кадрове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення судів», – зазначив Голова ДСА України Максим Пампура, коментуючи важливість представленої Вищою радою правосуддя Стратегії діяльності.
Так під час дискусійної панелі «Стратегічні пріоритети та інституційна взаємодія: простір для діалогу» очільник ДСА України акцентував на необхідності оптимізації мережі місцевих загальних судів.
«Й досі з року в рік під час формування держбюджету в сьомому додатку ми бачимо суди, утворені ще у 2017 році. На рівні місцевих загальних судів це чи не єдиний приклад, де мережа не відповідає адміністративно-територіальному устрою. Наявність 588 місцевих загальних судів плюс 280 новостворених – це надзвичайно велика кількість», – зауважив спікер.
Йдеться про впорядкування судової мережі не лише з огляду на адміністративно-територіальний поділ, а й про вирівнювання навантаження на суддів та раціоналізацію бюджетних видатків.
Державна судова адміністрація цього року організувала дослідження. Звернення були направлені до всіх країн-учасниць Європейського Союзу з визначеним переліком питань: населення в країні, кількість судів, чисельність суддів, працівників апарату тощо.
Голова ДСА УкраїниМаксим Пампура: «Станом на сьогодні отримано 11 відповідей від країн-учасниць ЄС, і два показники можу публічно зазначити: в Україні найменша чисельність суддів в одному суді (більш ніж дві третини місцевих загальних судів є малоскладовими, там працюють від трьох до п'яти суддів). В Україні найбільша кількість судів на 1 мільйон населення – близько 20 осіб (в країнах-учасницях ЄС, згідно з отриманими відповідями, цей показник значно менший)».
Оптимізація мережі судів, на думку спікера, – це не лише виконання євроінтеграційних зобов'язань та Дорожньої карти реформ, а й необхідний крок для розуміння того, з якими викликами система зіткнеться після завершення воєнного стану.
Також під час дискусійної панелі значну увагу було приділено цифровізації судочинства. Йдеться про впровадження сучасних технологій, які прискорюють розгляд справ та забезпечують зручний доступ до правосуддя незалежно від місця перебування.
Голова ДСА УкраїниМаксим Пампура: «Цього року були затверджені технічні вимоги на декілька модулів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС). Вже проведено тендер і до кінця жовтня очікуємо укладення договору щодо модуля "Базові сервіси". Тривають тендери щодо модулів: "Єдиний державний реєстр виконавчих документів"; "Суддівське досьє"; "Кадри судової системи". Наступним кроком, перехідним на 2027 рік, стане оновлення модулів "Відеоконференцзв'язок" та "Єдиний державний реєстр судових рішень", а також модуля "Фінанси" в поєднанні з "Кадрами"».
Варто зазначити, що в систему ЄСІКС відбувається інтеграція штучного інтелекту. Його інструменти в судовій системі України використовується з 2019 року. Зокрема, алгоритми автоматично приховують персональні дані в текстах судових рішень перед їх оприлюдненням. Для швидкої навігації та аналізу – ШІ впроваджено в роботу з базою правових позицій Верховного Суду.
До 2029 року планується суттєво розширити можливості. Зокрема, передбачено запуск ШІ-асистента для підготовки проєктів рішень у типових адміністративних справах, а також автоматичне виокремлення ключових даних для ЄДРСР, як-от номерів договорів Prozorro чи кадастрових номерів.
Також у своєму виступі Максим Пампура зупинився на темі альтернативного вирішення спорів. Він зазначив, що інститут медіації в Україні поки що не набув відчутного поширення. Для порівняння спікер навів статистику країн ЄС – найвищі результати фіксуються там, де послуги медіаторів є безоплатними або закріплені на законодавчому рівні як обов'язковий досудовий етап.
Переглянути повну відеоверсію виступу Голови Державної судової адміністрації України Максима Пампури
Беручи участь у заході, спілкуючись з його учасниками, очільник Державної судової адміністрації України висловив сподівання, що всі обговорені під час Конференції стратегічні ініціативи будуть успішно втілені в життя.
