Право на твір у суб’єкта авторського права виникає з моменту його створення, і для виникнення авторського права / його набуття не вимагається реєстрація твору, при цьому автор твору може (а не зобов’язаний) зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
До того ж застосування недійсності реєстрації у сфері інтелектуальної власності як способу захисту ефективне лише в разі набуття виключного права шляхом його реєстрації (зокрема, для набуття прав на торговельну марку, що передбачає проведення формальної та кваліфікаційної експертизи).
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Державне підприємство «Україна» подало позов до Дочірнього підприємства «Зоря», в якому, зокрема, просило визнати дії ДчП «Зоря» щодо використання службового твору – графічного зображення «Дизайн бланка "Службове посвідчення Національної поліції України"» – такими, що порушують майнові авторські права позивача за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір, та заборонити його використання. ДчП «Зоря» подало зустрічну позовну заяву, в якій просило визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір, авторські права на який належать ДП «Україна»; визнати відсутніми в ДП «Україна» авторські майнові права на цей твір.
Господарський суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін апеляційним господарським судом, у задоволенні первісного позову відмовив повністю, а зустрічний позов задовольнив у повному обсязі. Згідно з висновком судів попередніх інстанцій наказ МВС України, яким затверджено зразок службового посвідчення Нацполіції та за яким виготовляються такі службові посвідчення ДчП «Зоря», є офіційним документом, актом органу державної влади, що відповідно до ст. 434 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» не підлягає охороні. З огляду на це обраний ДчП «Зоря» спосіб захисту є ефективним та належним і відповідає змісту відповідного права.
КГС ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначивши, що авторське право на твір виникає з моменту його створення та об’єктивізації і не вимагає реєстрації чи спеціального оформлення. Включення твору як додатка до офіційного документа не призводить до автоматичного припинення авторських прав на цей твір. Свідоцтво про реєстрацію авторського права лише засвідчує авторство, але не є підставою для виникнення авторських прав, а отже його визнання недійсним не є належним та ефективним способом захисту для встановлення відсутності авторських прав. При вирішенні спорів щодо службових творів суди мають враховувати правовий режим таких об’єктів, визначений законом, та обставини їх створення, зокрема на замовлення, що впливає на розподіл майнових авторських прав між автором і роботодавцем.
Постанова КГС ВС від 20 лютого 2025 року у cправі № 910/19775/23 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/125356122.
