Договір дарування – це юридичний інструмент, який має чіткі правила.
Договором дарування є правочин, за яким одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування (cтаття 717 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс)).
Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, нерухомі речі, а також майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (стаття 718 Кодексу).
Сторони у договорі дарування
Згідно зі статтею 720 Кодексу сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.
Звертаємо увагу, що батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних.
Укладання одним із подружжя зі сторонньою особою договору дарування щодо своєї частки у спільній сумісній власності подружжя можливе лише за умови її визначення або виділу в натурі (пункт 4 глави 5 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі – Порядок)).
Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви.
Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник.
У довіреності на укладання договору дарування обов’язково зазначаються прізвище, ім’я, по батькові або повне найменування обдаровуваного. У разі невиконання такої умови довіреність є нікчемною (пункт 2 глави 4 розділу ІІ Порядку).
Форма договору дарування
Форма правочину залежить від виду дарунка.
Так, відповідно до статті 719 Кодексу якщо дарують предмети особистого користування та побутового призначення правочин може бути укладений усно.
Договори дарування нерухомої речі, а також дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.
Також укладають у письмовій формі договори дарування рухомих речей, які мають особливу цінність. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.
Договори дарування, предметом яких є земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності, нотаріально посвідчуються лише у разі відчуження таких земельних ділянок на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи). Ця вимога не поширюється на земельні ділянки несільськогосподарських угідь (крім земельних ділянок під польовими дорогами, запроєктованими для доступу до земельних ділянок) та земельні ділянки для садівництва (пункт 3 глави 2 розділу ІІ Порядку).
Обов’язки дарувальника
Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов’язаний повідомити про них обдаровуваного.
Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком (стаття 721 Кодексу).
Прийняття дарунка
Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.
Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв’язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.
Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка (стаття 722 Кодексу).
Договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому
Договором дарування може бути встановлений обов’язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.
У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.
Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється (стаття 723 Кодексу).
Одностороння відмова від договору дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому
Дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.
Обдаровуваний має право у будь-який час до прийняття дарунка на підставі договору дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому відмовитися від нього (стаття 724 Кодексу).
Обов’язок обдаровуваного на користь третьої особита правові наслідки їх порушення
Договором дарування може бути встановлений обов’язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення. Наприклад: передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо.
Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов’язку на користь третьої особи.
У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним виконання обов’язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлений цей обов’язок (cтаття 725 Кодексу).
У разі порушення обдаровуваним обов’язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості (стаття 726 Кодексу).
Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника
Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.
Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.
Крім того, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо:
обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена;
на момент пред’явлення вимоги дарунок є збереженим.
У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов’язаний повернути дарунок у натурі (cтаття 727 Кодексу).
Відповідно до статті 728 Кодексу до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.
Документи, які необхідні для посвідчення договору дарування
При посвідченні нотаріусом договору дарування мають бути подані наступні документи:
- паспорти та реєстраційні номери облікової картки платника податків;
- довіреність (якщо діятиме представник);
- якщо договір за участю юридичної особи, документи які підтверджують правоздатність та дієздатність юридичної особи;
- документи, які підтверджують право власності відчужуваного майна;
- згода подружжя (у разі розпорядження спільним майном подружжя);
- оцінка об’єкта дарування (у разі якщо передбачена сплата податку).
Однак слід звернути увагу, що вказаний перелік не є вичерпним, оскільки все залежить від виду майна, яке буде подароване, сторін такого договору та інших факторів, про що має роз’яснити безпосередньо нотаріус (державний нотаріус державної нотаріальної контори чи приватний нотаріус) при посвідченні договору дарування.
Інформація станом на 16.06.2025
