Хто може оспорити заповіт, протягом якого часу, які наслідки складання заповідачем нового заповіту, чи можна позбавити обов’язкової частки у спадщині та чи можна успадкувати таку обов’язкову частку – про це та інше розповіла суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак під час Науково-практичного вебінару «Заповіт і обов’язкова частка у спадщині: поглинення теорії практикою».
Ольга Ступак висвітлила тему «Судова практика Верховного Суду у справах про недійсність заповіту та спадкування обов'язкової частки».
У першій частині доповіді вона звернула увагу на постанову Касаційного цивільного суду у складі ВС від 25 червня 2025 року у справі № 129/859/20, яка стосується права на оспорення заповіту. Позивачка просила визнати недійсним заповіт її баби, складений на користь її тітки – батькової сестри. КЦС ВС дійшов висновку, що в цьому випадку заповіт не порушує прав або інтересів позивачки, оскільки спадкоємиця за заповітом не прийняла спадщину, її успадкував за законом батько позивачки, а вона може успадкувати спадщину за законом від батька. У постанові від 19 березня 2025 року у справі № 495/1174/20 КЦС ВС зробив висновок, що коли позивачка не входить до кола спадкоємців, які прийняли спадщину, вона не є особою, за позовом якої можна надавати оцінку законності складеного заповіту, оскільки її права порушені не були.
Доповідачка розглянула і питання щодо позовної давності за вимогами про визнання заповіту недійсним на прикладі постанови КЦС ВС від 20 червня 2024 року у справі № 465/4217/14. Суд зазначив, що право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача, і тільки з часу відкриття спадщини заповіт можна оспорити, вступивши у спадкові правовідносини, з чим пов’язується набуття особою статусу заінтересованої особи. Початок перебігу позовної давності за вимогою про визнання заповіту недійсним не може початися раніше ніж з наступного дня після відкриття спадщини.
Також Ольга Ступак розповіла про висновок КЦС ВС стосовно того, що складення нового заповіту передбачає втрату чинності попереднім заповітом повністю або частково (постанова від 26 червня 2019 року у справі № 369/3186/17).
Об’єднана палата КЦС ВС у постанові від 1 березня 2021 року у справі № 473/1878/19 вказала, що наступний нікчемний заповіт не скасовує попередній: у разі нікчемності другого заповіту йдеться не про відновлення чинності першого заповіту, а про те, що вчинення наступного нікчемного заповіту не може скасовувати попередній заповіт. Також КЦС ВС у постанові від 24 липня 2025 року у справі № 570/2752/23 зазначив, що нікчемний заповіт не підлягає визнанню недійсним, оскільки визнання недійсним нікчемного правочину чи встановлення нікчемності правочину не є належними способами захисту права чи інтересу. Подібний висновок містить постанова КЦС ВС від 30 січня 2023 року у справі № 472/566/19.
Крім того, Ольга Ступак на прикладах правових висновків ВС розповіла про умови, за яких допускається підписання заповіту іншою особою через фізичну неможливість заповідача (ч. 4 ст. 207 ЦК України); вимоги до свідків, які можуть підтверджувати складання такого заповіту; вимоги до висновку про тимчасову недієздатність заповідача при складанні заповіту; посвідчення заповіту секретарем сільської ради; посвідчення заповіту нотаріусом поза межами свого нотаріального округу та ін.
У другій частині доповіді суддя навела постанову КЦС ВС від 30 травня 2018 року у справі № 483/597/16-ц, в якій ідеться, що право на обов’язкову частку існує лише за наявності заповіту; цивільним законодавством не передбачено такого способу захисту цивільних прав, як позбавлення обов’язкової частки у спадщині, а можливе лише зменшення розміру обов’язкової частки.
У постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21 ОП КЦС ВС зробила висновок, що право на обов’язкову частку внаслідок прийняття спадщини обов’язковим спадкоємцем та її неоформлення трансформується у майнове право, яке надалі підлягає спадкуванню спадкоємцем останнього. ЦК України, як основний регулятор спадкових відносин, не містить жодних обмежень чи заборон на спадкування такого права за відсутності його оформлення.
Ольга Ступак проаналізувала також практику ВС щодо визначення розміру обов'язкової частки; суб'єктів права на обов'язкову частку (зокрема, іноземних громадян); зменшення розміру обов'язкової частки та ін.
Науково-практичний вебінар «Заповіт і обов’язкова частка у спадщині: поглинення теорії практикою» організувала ГО «Цивілістична платформа».
Презентація Ольги Ступак – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_sud_prakt_VS_nedijsnist_zapovitu.pdf
