Під час CourtUP: І Щорічної конференції судового адміністрування, яка відбулася напередодні Дня працівників суду — 12 грудня 2025 року, представники судової системи обговорили ключові аспекти ефективного судового адміністрування, оптимізації навантаження, кадрових потреб та сучасних підходів до організації роботи судів, а також цифрові рішення, що підтримують доступ до правосуддя та щоденну роботу судів.
Захід відбувся у форматі двох дискусійних панелей.
Ефективність правосуддя та управління ресурсами
Під час першої панелі — «Ефективність правосуддя через якісне судове адміністрування: навантаження, стандарти та управління ресурсами» — обговорили проблеми збереження кадрового потенціалу, створення привабливих і конкурентних умов праці в апаратах судів. Також порушили питання стратегічних орієнтирів сучасного судового адміністрування в контексті євроінтеграції, сталості та професійності команд як ключових умов ефективної роботи судів, упровадження єдиних правил розрахунку кадрових потреб, фінансування та матеріально-технічного забезпечення судів.
Виступаючи під час дискусії, член Вищої ради правосуддя Олександр Сасевич зазначив, що судове рішення є завершальним етапом здійснення правосуддя, однак діяльність суду загалом спрямована на кожного громадянина, який звертається до суду. Від того, як вибудовується комунікація людини з працівниками апаратів судів, залежить довіра до судової влади в цілому.
Відповідаючи на запитання щодо унормування кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів, Олександр Сасевич повідомив, що у жовтні поточного року Вища рада правосуддя ухвалила Нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення судів, Методику розрахунку чисельності суддів судів першої та апеляційної інстанцій, а також Методику розрахунку прогнозованої кількості справ цих судів. Орієнтація на зазначені нормативи забезпечує прозорість кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів і дає змогу формувати бюджетні запити на основі чітких критеріїв.
Водночас робота над нормативами триває, оскільки до Вищої ради правосуддя надійшли вже понад 20 звернень від судів із зауваженнями щодо окремих посад, матеріального забезпечення та інших питань. Пропозиції судів знаходяться на опрацюванні.
Олександр Сасевич також зазначив, що над нормативами працює створена у ВРП робоча група, до складу якої входять представники Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Верховного Суду та Європейської комісії з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ), яка підтвердила релевантність формул розрахунку середніх витрат часу на розгляд судових справ для визначення коефіцієнта навантаження суддів. ВРП прагне максимально врахувати європейські стандарти.
Крім того, ухвалення цих нормативів є одним із показників виконання заходів Дорожньої карти з питань верховенства права на шляху до членства України в Європейському Союзі та Плану Ukraine Facility, що сприяє виконанню міжнародних зобов’язань України та підвищенню довіри до судової системи.
Цифровізація та IT-рішення для судів
Під час другої панелі — «Цифровізація та судове адміністрування: сучасні IT-рішення для підвищення ефективності правосуддя» — обговорили шляхи оптимізації процесів і зменшення навантаження на працівників апаратів судів, практичні інструменти для щоденної роботи судів та підтримки реформ, а також роль цифрових рішень у забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни. Окрему увагу приділили питанням міжвідомчої координації та ролі Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації України, Міністерства цифрової трансформації та інших органів державної влади у процесі цифровізації правосуддя.
Член ВРП, Голова Постійної комісії Вищої ради правосуддя з питань Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Роман Маселко зазначив, що у 2024 році було напрацьовано концепцію та технічні вимоги до ключових модулів електронного суду. За його словами, одним із ключових модулів є електронний документообіг, який потребує докорінного оновлення та інтеграції в систему електронного суду з урахуванням потреб як судів, так і зовнішніх користувачів.
Член ВРП, Голова Постійної комісії Вищої ради правосуддя з питань Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Роман Маселко зазначив, що у 2024 році було напрацьовано концепцію та технічні вимоги до ключових модулів електронного суду. За його словами, одним із ключових модулів є електронний документообіг, який потребує докорінного оновлення із застосуванням найновіших технологій та урахуванням потреб як судів, так і зовнішніх користувачів.
Також передбачено впровадження модулів для забезпечення потреб Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зокрема суддівського досьє та модулів, які забезпечать проведення конкурсних процедур. Роман Маселко нагадав, що відповідно до вимог щодо вступу до Європейського Союзу Україна має здійснити цифровізацію виконавчого провадження.
Він зазначив, що запуск цих модулів був запланований на 2025 рік, однак через припинення діяльності ключового донора реалізувати плани не вдалося. Наразі за сприяння ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» вдалося залучити міжнародного донора — Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA), підтримка якого дає змогу повністю профінансувати впровадження всіх модулів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Залучена команда фахівців аналізує попередні технічні напрацювання, доопрацьовує їх за потреби та готується до проведення максимально прозорих тендерів для залучення найкращих розробників.
Роман Маселко наголосив, що систему необхідно оновити й удосконалити, щоб вона відповідала сучасним потребам і запитам судів та суттєво оптимізувала їхню роботу. Він підкреслив, що цифровізація — це не лише вимога часу, а насамперед інструмент забезпечення доступу до правосуддя, особливо в умовах війни. Крім того, цифровізація судових процедур дає змогу значно зменшити корупційні ризики та оптимізувати роботу суддів і працівників апаратів судів, зменшуючи обсяг ручної роботи, яка негативно впливає на продуктивність.
Окремо було акцентовано увагу на потребі істотної модернізації або повної заміни програмного забезпечення та закупівлі нового обладнання для забезпечення відеоконференцзв’язку, оскільки останнім часом фіксуються випадки зривів дистанційних судових засідань. Це пов’язано не лише з перебоями електропостачання, а й із надмірним навантаженням та застарілістю програмного й апаратного забезпечення.
Також Роман Маселко відзначив титанічну й складну роботу працівників апаратів судів у нинішніх умовах, подякував їм та наголосив, що без їхньої праці здійснення правосуддя було б неможливим. Саме працівники апаратів судів першими тестують і застосовують нові цифрові технології, які згодом використовують судді.
Подія організована ГО «Всеукраїнська асоціація працівників судів» у межах гранту, наданого Проєктом ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France.
Фото: ГО «Всеукраїнська асоціація працівників судів»
