Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ігор Олендер і суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Світлана Яковлєва взяли участь в експертній дискусії в межах ХІІІ Всеукраїнського круглого столу «Застосування законодавства під час дії воєнного стану в Україні: актуальні виклики та шляхи їх подолання», присвяченій аналізу актуальних питань правозастосування та ролі судової влади в забезпеченні верховенства права в умовах збройної агресії росії проти України.
Під час заходу наголошувалося, що воєнний стан є особливим правовим режимом, який створює додаткові виклики для правової системи, водночас вимагаючи збереження стабільності правових підходів, правової визначеності та ефективного судового захисту прав і свобод людини.
Ігор Олендер розповів про здійснення правосуддя адміністративними судами в умовах воєнного стану та навів статистичні дані щодо надходження і розгляду адміністративних справ.
Як повідомив суддя, у період дії воєнного стану, з грудня 2022 року по грудень 2025 року, до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло понад 190 тис. адміністративних справ, судді ухвалили судові рішення, якими завершили розгляд понад 194 тис. справ і матеріалів, що свідчить про високу затребуваність судового захисту в умовах воєнного часу. Тож, акцентував Ігор Олендер, адміністративні суди всіх інстанцій, включно з Верховним Судом як судом, що формує єдність судової практики, продовжують виконувати свою основну функцію із забезпечення ефективного захисту прав фізичних та юридичних осіб.
Розповів спікер і про податкові спори. Суддя наголосив, що більш як половина касаційних скарг, які надходять до КАС ВС, припадає на судову палату з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
Під час виступу суддя окреслив ключові правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм податкового та валютного законодавства в умовах дії воєнного стану, зокрема у спорах, пов’язаних із виконанням податкового обов’язку, нарахуванням штрафних санкцій, оцінкою форс-мажорних обставин і співвідношенням норм Податкового кодексу України з положеннями спеціальних законів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Він наголосив, що сам факт запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності, а питання неможливості виконання обов’язків підлягає оцінці судами з урахуванням конкретних обставин справи, належних доказів та дотримання процедур, визначених законодавством.
Також Ігор Олендер звернув увагу на важливість комплексного застосування норм матеріального і процесуального права, зокрема під час вирішення питань анулювання пені та підтвердження неможливості виконання платником податків своїх обов’язків у період дії воєнного стану.
Спікер зауважив, що після значного зменшення кількості звернень до судів на початку дії воєнного стану надходження адміністративних справ стабілізувалося та наблизилося до довоєнних показників, що свідчить про адаптацію правової системи до нових умов та збереження ефективності судового захисту.
Світлана Яковлєва окреслила основні тенденції та проблемні питання судової практики у сфері кримінального судочинства в період дії воєнного стану. За її словами, у період російської збройної агресії проти України спостерігається збільшення кількості кримінальних проваджень. За окремими категоріями їх кількість зросла в середньому до 50 %, що, з одного боку, свідчить про належну роботу правоохоронних органів, а з іншого – формує додаткові виклики для судової системи.
Суддя звернула увагу, що попри значну кількість зафіксованих злочинів, вчинених унаслідок збройної агресії рф проти України, до судів надходить відносно невелика кількість проваджень щодо воєнних злочинів. Натомість основну частину кримінальних справ у період воєнного стану становлять провадження, пов’язані зі змінами до КК України, зокрема запровадженням нових складів злочинів і посиленням санкцій за окремі загальнокримінальні правопорушення, вчинені в умовах воєнного стану.
Доповідачка зупинилася й на зростанні кількості кримінальних проваджень щодо ухилення від призову під час мобілізації. Суддя звернула увагу на неоднорідність судової практики в питаннях призначення покарання за цією категорією справ, зокрема щодо застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, і пояснила, що кожна така справа потребує індивідуальної оцінки з урахуванням конкретних обставин.
Також Світлана Яковлєва згадала про правову позицію Верховного Суду щодо неможливості закриття кримінального провадження у зв’язку зі зміною обстановки у випадках, коли особа після вчинення ухилення від мобілізації оформила відстрочку або бронювання. Наголошено, що такі дії не усувають факту вчинення злочину, оскільки кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту ухилення від призову. Водночас зазначено, що укладення контракту або фактичне проходження військової служби на момент розгляду справи може розцінюватися як зміна обстановки та бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Окрему увагу суддя приділила забезпеченню дотримання прав і свобод учасників кримінального провадження в умовах воєнного стану. Вона відзначила активне використання режиму відеоконференції для проведення судових засідань, що сприяє забезпеченню доступу до правосуддя навіть в умовах безпекових викликів і перебоїв в електропостачанні, зокрема для учасників, які перебувають у регіонах, наближених до зони бойових дій.
На завершення судді наголосили, що Верховний Суд регулярно здійснює узагальнення судової практики, формує та оприлюднює огляди актуальних правових позицій, що сприяє єдності правозастосування, правовій визначеності та передбачуваності судових рішень в умовах воєнного стану.
