З початком повномасштабної збройної агресії рф проти України відбулося чимало законодавчих змін, постало безліч питань у сфері застосування положень Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, а також виникли проблеми щодо кваліфікації кримінальних правопорушень.
Про це зазначив Голова Верховного Суду Всеволод Князєв під час робочої зустрічі з представниками органів судової влади, прокуратури й адвокатури, присвяченої обговоренню проблемних питань, що виникають під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану.
За словами очільника ВС, за період із 24 лютого по 1 вересня 2022 року на розгляд судів України надійшло 2747 кримінальних проваджень щодо злочинів проти основ національної безпеки, військових і воєнних злочинів. З них 1276 уже розглянули суди першої інстанції.
«Формуючи практику розгляду цієї категорії справ, ми поділяємо відповідні провадження на два етапи: якщо, починаючи з 2014 року, більшість дій, пов’язаних зі збройною агресією рф, кваліфікувалися як терористична діяльність, то з 24 лютого цього року кваліфікація змінилася на порушення законів і звичаїв війни, злочини проти основ національної безпеки. Крім того, парламент запровадив кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність, несанкціоноване поширення інформації про розміщення і переміщення українських військових формувань, військової техніки та озброєння. З огляду на це судова практика з окреслених питань уже починає формуватися», – повідомив Всеволод Князєв.
Генеральний прокурор Андрій Костін зауважив, що окремі зміни, внесені до законодавства в період дії воєнного стану, довели свою практичну необхідність і пройшли випробування часом. Також він акцентував на проблемі тривалості розгляду кримінальних проваджень.
«Слід попрацювати над регламентацією кримінального процесу таким чином, аби виключити можливість затягування судового розгляду. Адже правосуддя має бути не тільки якісним і справедливим, а і швидким», – зазначив Андрій Костін.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов звернув увагу на питання організації роботи судів в умовах воєнного стану, відновлення втрачених судових проваджень на тимчасово окупованих територіях і доопрацювання механізму евакуації судів.
Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі ВС, секретар Другої судової палати ККС ВС Валентина Щепоткіна проаналізувала результати запровадження змін, унесених до законодавства в перші дні повномасштабного вторгнення. Спікерка зупинилася на окремих дискусійних положеннях ст. 615 КПК України. Окрім цього, суддя наголосила на необхідності дотримання сторонами кримінальних проваджень процесуальної дисципліни та поваги одне до одного, адже серед причин відкладення судового розгляду, а отже збільшення тривалості процесу, є неприбуття учасників у судове засідання.
Президентка Асоціації правників України АннаОгренчук зосередилася на питанні забезпечення належності доказів воєнних злочинів. Вона зауважила, що чинні редакції статей 437 і 438 КК України варто синхронізувати з міжнародними нормами й на рівні національного законодавства закріпити норми, що передбачають відповідальність за злочини, перелік яких наведений у Римському статуті.
Суддя ККС ВС, голова Етичної ради Лев Кишакевич підкреслив, що один із чинників, які спричинюють надмірну тривалість розгляду кримінальних проваджень, – це кадровий голод у судовій системі, а цю проблему можна усунути лише за умови відновлення роботи Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Принагідно він поінформував, що найближчим часом Етична рада завершить процедуру оцінювання кандидатів до складу ВРП від З’їзду суддів України.
Всеволод Князєв та Андрій Костін висловили вдячність Етичній раді за працю, спрямовану на якнайшвидше відновлення роботи ВРП і поповнення суддівського корпусу в перспективі.
Голова Ради суддів України Богдан Моніч повідомив, що щойно від Етичної ради надійде список кандидатів на посади членів ВРП, РСУ вживатиме заходів щодо організації З’їзду суддів. Водночас він зауважив, що до Верховної Ради України внесено законопроєкт стосовно процедури обрання суддів Конституційного Суду України й запропонована модель вочевидь не дозволить З’їзду суддів найближчим часом призначити суддів КСУ за своєю квотою.
Голова Державної судової адміністрації України ОлексійСальніков указав, що проблема кадрового голоду торкнулася не лише суддівського корпусу, а й інституту присяжних. У цьому контексті він наголосив на необхідності ухвалення закону, що регулюватиме порядок обрання присяжних.
Член правління Асоціації адвокатів України Олена Костюченко поділилася думками з приводу забезпечення здійснення електронного правосуддя і мобільності суддів задля повноцінної та своєчасної реалізації судовою владою своїх функцій та повноважень в умовах воєнного стану.
Член Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська зазначила, що ВРП, РСУ і Верховний Суд регулярно долучаються до обговорення питань щодо запровадження дистанційного правосуддя. Рада Європи та Європейська комісія з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) вже запропонували певну модель, однак вона потребує доопрацювання з урахуванням особливостей здійснення кримінального судочинства в період дії воєнного стану.
Суддя Великої Палати ВС Леонід Лобойко звернув увагу на проблему, пов’язану з закриттям кримінального провадження за скінченням строків досудового розслідування. Так, згідно із ч. 5 ст. 49 КК України давність не застосовується в разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109–1142, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437–439 і ч. 1 ст. 442 КК України.
Разом із тим п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України зобов’язує слідчого / прокурора закрити кримінальне провадження у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, або коли строк, встановлений цією ж статтею КПК закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
З огляду на кількість злочинів, вчинених за час війни, та надмірне навантаження на органи досудового розслідування, на думку судді, може виникнути ситуація, коли доведеться закривати значну кількість проваджень.
Учасники зустрічі відмітили ефективний формат таких обговорень нагальних питань у сфері правосуддя та висловили пропозицію щодо запрошення представників парламенту до участі в цих експертних засіданнях. Наступну зустріч буде проведено у Вищій раді правосуддя. Захід буде присвячено забезпеченню незалежності судової влади й іншим актуальним питанням «трикутника правосуддя».
