У разі скасування прокурором постанови слідчого, дізнавача чи прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, у зв’язку з її незаконністю та необґрунтованістю період з моменту ухвалення постанови про закриття кримінального провадження до моменту її скасування не включається до строку досудового розслідування.
Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу засудженого.
Як зазначила ОП ККС, закриття кримінального провадження – це форма закінчення досудового розслідування, що є заключним етапом розслідування, на якому прокурор, слідчий чи дізнавач підбивають підсумок провадженню, аналізують та оцінюють сукупність зібраних доказів і на цій основі формулюють у постанові висновок про неможливість подальшого провадження через наявність передбачених законом обставин.
Фактично з цього моменту припиняється кримінальне переслідування, оскільки унеможливлюється подальше проведення слідчих (розшукових) дій та збирання доказів, припиняються повноваження щодо постановлення процесуальних рішень і вчинення процесуальних дій суб’єктами досудового розслідування, закінчується функція судового контролю за дотриманням прав та інтересів осіб під час досудового розслідування. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим доти, доки постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована.
Отже, закриття кримінального провадження як одна із форм закінчення досудового розслідування зумовлює припинення перебігу строків досудового розслідування.
Закон надає право слідчому, дізнавачу закрити кримінальне провадження у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, якщо жодній особі не повідомлялося про підозру. Право закрити кримінальне провадження надано слідчому, дізнавачу й у випадках, передбачених ч. 10 ст. 284 КПК України.
Таким чином, врахування строків досудового розслідування у закритому кримінальному провадженні в той час, коли КПК України не передбачає вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, суперечить вимогам ст. 2 КПК України.
ОП ККС наголосила, що у кримінальних провадженнях, у яких жодній особі не повідомлено про підозру, не може йтися про обмеження чи порушення прав людини в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тому, що конвенційні гарантії стосуються заборони на обмеження / звуження прав конкретної особи, щодо якої ведеться досудове розслідування, чи підозрюваного.
Постанова ОП ККС від 1 квітня 2024 року у справі № 178/50/20 (провадження № 51-2713кмо23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/118195488.
