Державна реєстрація права власності на об’єднаний об'єкт нерухомості підлягає скасуванню повністю, якщо до його складу включено частини, право власності на які не набуте у встановленому законом порядку, оскільки законодавство не передбачає можливості часткового скасування такої реєстрації щодо окремих складових частин об’єднаного об’єкта.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі селищної ради з позовом про скасування державної реєстрації права власності товариства на комплекс будівель і споруд. Позов обґрунтовано тим, що раніше судовим рішенням у справі № 918/1134/22 було встановлено незаконність реєстрації права власності відповідача на окремі об’єкти нерухомості (складові частини іншого об’єкта), однак виконання цього рішення стало неможливим, оскільки відповідач до набрання ним законної сили об’єднав ці об’єкти з іншими в новий спірний об’єкт нерухомого майна та зареєстрував за собою право власності на нього.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили і скасували державну реєстрацію права власності на новостворений об’єкт з огляду на те, що державна реєстрація спірного комплексу здійснена за відсутності належних правовстановлюючих документів, а законодавство не передбачає можливості скасування реєстрації лише в частині окремих складових об’єкта.
Переглядаючи справу, КГС ВС наголосив, що державна реєстрація права не є підставою виникнення права власності, а є лише офіційним засвідченням уже набутого права, що виключає можливість легалізації об’єкта шляхом реєстраційних дій за відсутності правових підстав.
Крім того, встановлено, що до складу об’єкта нерухомого майна були включені частини, право власності на які відповідачем не набувалося, що свідчить про порушення вимог законодавства при здійсненні державної реєстрації.
Верховний Суд зазначив, що обставини незаконності державної реєстрації права власності на складові частини об’єкта нерухомості вже встановлені в іншій справі та мають преюдиційне значення, а отже не підлягають повторному доказуванню. Водночас Суд наголосив, що об’єднання таких об’єктів у новий об’єкт нерухомості та подальша державна реєстрація права власності не можуть розглядатися як правомірний спосіб уникнення виконання судового рішення.
З урахуванням встановлених обставин Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що державна реєстрація права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна є незаконною, оскільки здійснена з метою збереження за відповідачем прав на майно, реєстрацію яких раніше визнано протиправною, та порушує права територіальної громади у сфері розпорядження земельною ділянкою.
Постанова КГС ВС від 10 березня 2026 року у справі № 918/1063/24 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/135000482.
