Докази, отримані в межах кримінального провадження, можуть використовуватися в господарському процесі, якщо вони стосуються предмета доказування, а тому постанова про закриття кримінального провадження не може бути проігнорована лише через її походження з іншого виду судочинства. Господарський суд зобов’язаний надати оцінку всім доказам та аргументам сторін відповідно до стандарту вірогідності доказів.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Державна екологічна інспекція звернулася до суду з позовом про стягнення з постійного лісокористувача понад 1,7 млн грн шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки дерев. Позов обґрунтовувався актом перевірки, яким було зафіксовано порушення природоохоронного законодавства та проведено розрахунок шкоди.
Відповідач заперечував проти позову з підстав відсутності події злочину.
Господарський суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний господарський суд залишив рішення без змін, вказавши, що закриття кримінального провадження не має значення для вирішення спору про відшкодування шкоди, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем обов’язків щодо охорони та захисту лісів.
Переглядаючи справу, КГС ВС звернув увагу, що чинне процесуальне законодавство не встановлює заборони щодо використання в господарській справі доказів, отриманих у межах інших проваджень, зокрема кримінальних. Такі докази підлягають оцінці судом на загальних підставах щодо їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
КГС ВС зазначив, що докази, отримані в межах кримінального провадження, можуть використовуватися в господарському процесі, якщо містять відомості про обставини, які входять до предмета доказування. Тому постанова про закриття кримінального провадження підлягала дослідженню та оцінці нарівні з іншими доказами у справі.
Верховний Суд встановив, що суди попередніх інстанцій фактично не дослідили змісту постанови слідчого й не надали оцінки викладеним у ній висновкам. Натомість вони обмежилися формальним посиланням на відмінність предмета кримінального та господарського провадження. Такий підхід, за висновком КГС ВС, свідчить про надмірний формалізм і порушення вимог щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження доказів.
З огляду на викладене КГС ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова КГС ВС від 4 червня 2026 року у справі 906/1325/25 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/137214275.
