Представники Європейської комісії з ефективності правосуддя (CEPEJ) та Вищої ради правосуддя обговорили подальші кроки співробітництва та фіналізацію аналітичного звіту щодо функціонування судової системи.
Під час робочої зустрічі, яка відбулася 13 березня 2026 року, сторони наголосили на важливості продовження інституційного діалогу та використання міжнародного досвіду для вдосконалення управлінських рішень у судовій системі України для підвищення її ефективності, якості та доступності.
Член Вищої ради правосуддя Сергій Бурлаков поінформував учасників зустрічі про зміни, що відбуваються у судовій системі України.
Зокрема, одним із пріоритетів судової влади залишається подолання кадрового дефіциту в судах. Завдяки роботі Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вищої ради правосуддя Президентом України призначено 95 суддів до апеляційних судів.
Також він повідомив, що ХХ черговий З’їзд суддів України обрав двох нових членів Вищої ради правосуддя, і наразі її склад налічує 19 членів. За словами Сергія Бурлакова, це створює передумови для прискорення роботи інституції, зокрема щодо процедур призначення суддів та розгляду дисциплінарних справ.
У межах обговорення шляхів зменшення кількості адміністративних спорів між громадянами та органами влади Сергій Бурлаков зазначив, що важливим кроком стало ухвалення Закон України «Про адміністративну процедуру», який визначив єдині правила та принципи діяльності органів державної влади під час розгляду звернень громадян і запровадив альтернативний адміністративний порядок вирішення публічно-правових спорів.
Він також розповів про досвід прискорення розгляду справ шляхом їх розподілу між судами по всій території України. Такий механізм було застосовано після ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва, який розглядав значну кількість адміністративних спорів. Водночас цей підхід використовувався як винятковий, оскільки законодавством такий механізм системно не передбачений.
Член Вищої ради правосуддя Олексій Мельник зазначив, що в Україні діє система спеціалізації суддів, яка сприяє більш ефективному розгляду справ певних категорій.
Він також наголосив на важливості розвитку цифрових інструментів у судочинстві. Зокрема, функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, у межах якої працюють підсистеми Електронний кабінет та Електронний суд. Наразі Електронним кабінетом користуються понад 600 тисяч осіб, що свідчить про активне впровадження цифрових сервісів у судочинстві.
Він також зазначив, що на порядку денному залишається питання внесення змін до законодавства щодо оптимізації мережі судів, що сприятиме більш рівномірному розподілу навантаження між ними.
Він також повідомив, що протягом минулого року українські судді розглянули понад 4,5 мільйона справ і матеріалів.
Олексій Мельник звернув увагу і на нові категорії справ, які з’являються у зв’язку з наслідками війни — зокрема щодо втрати житла, переміщення громадян, втрати документів, соціальних і військових виплат. Окрему складність становлять справи, пов’язані з розслідуванням воєнних злочинів.
Член Вищої ради правосуддя Тетяна Бондаренко зазначила, що одним із механізмів реагування на нерівномірне навантаження є тимчасове відрядження суддів. Такі рішення ухвалює Вища рада правосуддя за рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і з урахуванням позиції суддів.
Виконавчий секретар CEPEJ Мюріель Декот запевнила українських партнерів у повній підтримці з боку Комісії в умовах нинішніх викликів.
За її словами, у CEPEJ високо цінують мужність і стійкість українського народу та працівників судової системи.
За її словами, CEPEJ підготувала звіт щодо оцінки та діагностики системи правосуддя в Україні з метою підвищення її ефективності та якості як в умовах війни, так і в довгостроковій перспективі. Підготовка цього документа стала можливою завдяки співпраці з Вищою радою правосуддя та пілотними судами.
Вона висловила сподівання, що підготовлений звіт стане корисним інструментом для подальшого вдосконалення роботи судової системи.
Колишній президент CEPEJ та радник з питань Західних Балкан Федерального міністерства юстиції Австрії Георг Става подякував українській стороні за детальні відгуки до звіту та відзначив наявність політичної волі до впровадження реформ, спрямованих на підвищення ефективності правосуддя та наближення судової системи до європейських стандартів.
За його словами, сьогодні Україна фактично є своєрідною «лабораторією» нових рішень у сфері правосуддя, зокрема щодо цифровізації та сучасних підходів до управління судами. Ініціативи, спрямовані на покращення умов роботи пілотних судів, можуть стати важливим досвідом, корисним як для українських судів, так і для судових систем інших європейських держав.
* * *
Учасники зустрічі обговорили фіналізацію аналітичного звіту CEPEJ, зокрема питання аналізу статистичних даних, управління людськими ресурсами та умов праці суддів і працівників апаратів судів.
Експерти CEPEJ також представили можливі напрями подальшої практичної підтримки України, зокрема:
- використання даних для ухвалення управлінських рішень, зокрема щодо розрахунку навантаження на суддів та ефективного розподілу справ;
- моніторинг і скорочення залишків нерозглянутих справ із застосуванням інструментів CEPEJ;
- розвиток альтернативних способів вирішення спорів, включаючи медіацію;
- забезпечення належних умов праці та добробуту суддів;
- підходи до формування судових зборів;
- використання штучного інтелекту в судовій системі та питання цифрової етики.
Сторони також обговорили можливі формати подальшої співпраці, серед яких онлайн-семінари, круглі столи, навчальні візити та обмін досвідом із судовими органами держав-партнерів.
У зустрічі взяли участь міжнародні експерти CEPEJ, представники секретаріату Комісії, а також представники секретаріату Вищої ради правосуддя.
