13 березня 2026 року на базі Національної школи суддів України відбувся круглий стіл «Євроінтеграційні процеси та їх вплив на правову політику України: теоретичні та практичні аспекти».
Захід проходив у гібридному форматі та зібрав провідних фахівців у сфері права ЄС, суддів різних інстанцій, науковців і працівників НШСУ для обговорення актуальних питань гармонізації національного законодавства з європейським, перспектив розвитку національного права в умовах євроінтеграції та підвищення кваліфікації суддів у застосуванні європейських стандартів.
Модераторкою круглого столу виступила очільниця Навчальної лабораторії з вивчення права ЄС НШСУ Наталія Ахтирська, яка разом із командою фахівців забезпечує високий рівень підготовки суддів і помічників суддів з права ЄС.
Відкриваючи захід, виконувачка обов’язків ректора НШСУ Наталія Шукліна підкреслила, що дискусія присвячена впливу євроінтеграційних процесів на правову політику України, зокрема теоретичним і практичним аспектам застосування права ЄС у судовій практиці. Вона зазначила, що з 2022 року, після отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС, постало нагальне завдання перегляду національного права та забезпечення високих стандартів прав людини. Для цього у 2024 році в структурі НШСУ було створено Навчальну лабораторію з вивчення права ЄС.
За словами Наталії Шукліної, вже понад 8 000 суддів і помічників суддів пройшли навчання з права ЄС. Програма включає лекції авторитетних експертів, зокрема колишнього судді Суду справедливості ЄС Віргіліюса Валанчюса. Особлива увага приділяється практичним аспектам застосування норм ЄС у національній судовій практиці, включно з використанням штучного інтелекту в правосудді.
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк розкрив ключові питання застосування штучного інтелекту в правосудді держав – членів ЄС. Він підкреслив, що українська правова система перебуває на етапі становлення, зокрема у сфері цифровізації судочинства. У 2026 році ЄС зосереджується на розробці методологічної бази та рекомендацій, зокрема висновку КРЄС № 26 щодо асистивних технологій, який очікується до кінця року. Наявна практика Суду справедливості ЄС переважно стосується захисту приватності та автоматизованої обробки даних, що є важливим для розвитку цифровізації правосуддя в Україні.
Суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Єгор Краснов представив позицію Консультативної ради європейських суддів, викладену у Висновку КРЄС № 26 (2023) «Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві». Відповідно до цього документа, держави зобов’язані забезпечити ефективний доступ до правосуддя, а сучасні технології є одним із ключових інструментів його реалізації як у звичайних, так і в надзвичайних умовах.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зосередила увагу на застосуванні актів ЄС та рішень Суду справедливості ЄС у практиці КСУ, підкресливши, що євроінтеграційний курс України закріплений на конституційному рівні. Законодавство передбачає комплексну адаптацію національного права та вдосконалення інституцій відповідно до європейських стандартів.
Цікавим був виступ професора цивільного права Ягеллонського університету, професора європейського приватного та порівняльного права Фредеріка Цолля (Університет Оснабрюка) на тему «Стандарти європейського інституту права судової незалежності: чи можлива уніфікація принципів незалежності?». Науковець наголосив на необхідності гармонізації стандартів судової незалежності та представив посібник ELI–Mount Scopus «Європейські стандарти судової незалежності», розроблений Європейським інститутом права за підтримки Програми ЄС у сфері юстиції. Документ визначає принципи та практики, спрямовані на забезпечення незалежності судової влади, з урахуванням різних правових і конституційних традицій. Особливу увагу приділено ризикам політичного втручання, кумівства та надмірного впливу всередині судової системи.
Загалом програма заходу була насиченою, а дискусії – жвавими. Учасники обговорили сучасні виклики правової системи в умовах євроінтеграції, практичні аспекти застосування європейських стандартів у судовій діяльності, етичні норми поведінки суддів, стандарти доступу до правосуддя, захист прав потерпілих і обвинувачених, судову незалежність, цифровізацію та міжнародний обмін даними.
В обговоренні взяли участь суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Олеся Радишевська, голова Запорізького окружного адміністративного суду Олег Прудівус, головний спеціаліст відділу нормативно-правової роботи та підготовки проєктів консультативних висновків правового секретаріату Вищої ради правосуддя Сергій Прилуцький, головна наукова консультантка сектору законодавчого забезпечення модернізації економіки відділу з питань економічного розвитку та фінансової політики Дослідницької служби Верховної Ради України Ольга Стрельцова, провідний науковий співробітник Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України Михайло Гуцалюк, суддя Господарського суду Львівської області Тетяна Бурхарт, суддя Центрального апеляційного господарського суду Михайло Дармін, суддя Сумського окружного адміністративного суду Аліна Діска, суддя рівненського міського суду Рівненської області Ольга Балацька та інші фахівці.
Під час виступів також було розглянуто питання застосування європейських стандартів у сімейному, адміністративному та господарському праві, вплив «зеленої» політики ЄС на українське законодавство та розвиток медіації.
Учасники підкреслили важливість таких заходів для розвитку українського правосуддя, адаптації правової політики до вимог ЄС та підвищення якості судової практики.
Озвучені під час круглого столу пропозиції будуть враховані при формуванні освітніх програм НШСУ щодо застосування права Європейського Союзу.
