Члени Вищої ради правосуддя Алла Котелевець і Олег Кандзюба взяли участь у круглому столі «Міжінституційний діалог щодо етичних стандартів та викликів у професіях органів, які є частиною системи правосуддя або з нею пов’язані. Спільні та відмінні підходи у дисциплінарних провадженнях органів дисциплінарної юрисдикції», який відбувся 3 квітня 2026 року.
Захід організовано Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів у співпраці з проєктом Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України – Фаза II».
Учасники заходу — представники органів, що здійснюють дисциплінарні провадження у сфері правосуддя, — обговорили ключові етичні стандарти, практичні аспекти застосування кодексів етики та актуальні виклики у дисциплінарній практиці. Також було наголошено на важливості міжінституційної взаємодії для підвищення довіри до системи правосуддя.
Член ВРП Алла Котелевець, виступаючи у панельній сесії «Дисциплінарна відповідальність учасників судового процесу: порівняльний огляд процедур і викликів, етичні дилеми та особливості дисциплінарних проваджень», зазначила, що етика є фундаментом довіри до правосуддя, а суддя має бути зразком гідності та доброчесності.
Вона зазначила, що підстави для дисциплінарної відповідальності судді за порушення етичних норм та правил визначені пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У дисциплінарному провадженні Вища рада правосуддя та її дисциплінарні органи застосовують презумпцію відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Проте в окремих випадках доводиться ухвалювати складні рішення, зокрема щодо подання про звільнення суддів за порушення етичних норм і правил, що є частиною процесу очищення судової системи.
До судді, який допустив поведінку, що порушує етичні норми і правила, Вища рада правосуддя та її дисциплінарні органи застосовують заходи дисциплінарного впливу, якщо такі дії спричинили негативні наслідки.
За порушення етичних норм і правил, враховуючи вимоги частин четвертої-шостої статті 109 «Про судоустрій і статус суддів», передбачені такі види дисциплінарних стягнень: подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; подання про переведення судді до суду нижчого рівня; подання про звільнення судді з посади.
Однак у окремих випадках Вища рада правосуддя та її дисциплінарні органи за такі порушення визначала щодо суддів інші види дисциплінарних стягнень з урахуванням конкретних обставин дисциплінарних справ та принципу пропорційності, застосування якого передбачено безпосередньо частиною другою статті 109 зазначеного Закону.
Стандарти професійної етики та доброчесності судді визначені Кодексом суддівської етики, Єдиними показниками для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затвердженими рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року, Бангалорськими принципами поведінки суддів, а також висновками Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) № 3 (2002) про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості, та № 21 (2018) про запобігання корупції серед суддів.
У дисциплінарному провадженні щодо судді враховуються правові позиції, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду, та узагальнення практики розгляду дисциплінарних справ та скарг на рішення у дисциплінарних провадженнях щодо суддів.
Міжнародна консультантка Ради Європи Лорена Бахмаєр Вінтер зазначила, що створення єдиних етичних стандартів для суддів, прокурорів та адвокатів можливе лише на рівні принципів, але ускладнене на рівні практичної реалізації через відмінності у функціях і повноваженнях.
За результатами круглого столу учасники окреслили підходи до вдосконалення етичних стандартів і обговорили проєкт підсумкового документа. Очікується, що напрацьовані рекомендації сприятимуть зміцненню довіри до правосуддя в Україні.
До обговорення долучилися представники органів суддівського врядування, прокуратури, адвокатури, законодавчої влади.
Фото: Офіс Ради Європи в Україні
