31 березня 2021 року експертна група з питань суміжних з правосуддям правових інститутів Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України в онлайн-форматі провела консультації із заінтересованими сторонами на виконання Плану заходів щодо реалізації Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання рішень судів боржниками.
Верховний Суд на заході представляли суддя, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Володимир Погребняк і заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи – начальник правового управління КЦС ВС Михайло Шумило.
У ході обговорення шляхів зняття мораторію на застосування примусової реалізації майна державних підприємств суддя, секретар судової палати КГС ВС Володимир Погребняк зауважив, що розв’язання проблеми невиконання судових рішень потребує не лише консолідації зусиль усіх гілок державної влади, а й спільного стратегічного розуміння і формулювання завдань та шляхів їх подолання. «Вирішення порушеного питання перебуває насамперед у законодавчій площині, проте Верховний Суд намагається через правозастосування усувати наявні колізії законодавства, не чекаючи його вдосконалення, і маємо позитивний вплив на усунення тих негативних чинників, які спричинили обговорювану проблему. Нам вдається забезпечувати захист прав та інтересів юридичних і фізичних осіб, спираючись на принципи верховенства права та конституційні засади. Таку роботу Верховний Суд здійснюватиме і надалі», – запевнив спікер.
Водночас Володимир Погребняк з приємністю і вдячністю відзначив, що позиції, озвучені представниками Верховного Суду у ході таких експертних обговорень, знаходять відображення в нормативних документах. Зокрема, підпунктом 3 п. 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 року № 210-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація, на період до 2022 року» Верховному Суду запропоновано сформувати огляд судової практики у справах про банкрутство підприємств, що перебувають у власності чи під управлінням держави.
Суддя КГС ВС зазначив, що на виконання ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість і єдність судової практики у порядку та спосіб, що визначені процесуальним законом. Так, у 4-му кварталі 2020 року на сайті Верховного Суду опубліковано огляд постанов КГС ВС, прийнятих у справах про банкрутство державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків за період 2018–2020 років. Спікер також поінформував, що найбільший розмір заборгованості становлять справи проти державних підприємств, зокрема через мораторії, відкриті провадження у справах про банкрутство.
«Верховний Суд намагається у межах власних повноважень протидіяти певним негативним тенденціям щодо невиконання судових рішень, водночас докорінне вирішення цього питання належить до компетенції виконавчої та законодавчої гілок влади. Тому відрадно, що Міністерство юстиції України взяло цю проблему під свій контроль. Зі свого боку ми обіцяємо свою підтримку, у тому числі й шляхом активної участі представників Верховного Суду в подібних заходах», – запевнив Володимир Погребняк.
Заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи – начальник правового управління КЦС ВС Михайло Шумило зазначив, що відповідь на питання доцільності запровадження мораторію чи його скасування необхідно шукати в економіці. «Право тут є лише інструментом, за допомогою якого держава захищає чи протекціонує ті чи інші види економічної діяльності. Однією з ознак мораторію є його тимчасовий характер, це свого роду оперативне втручання держави в розвиток ринкових відносин. На жаль, сьогодні ми маємо ситуацію, коли здавалося б тимчасові мораторії набули рис сталості, що призвело до виникнення правових та економічних покручів. Незаперечним є той факт, що сьогодні необхідно провести повну інвентаризацію чинних в Україні мораторіїв на предмет їх доцільності та ефективності і поступову відмову від них або повністю, або частково, де це вкрай необхідно. Загалом існування мораторіїв – це ознака транзитної економіки», – переконаний спікер. Учасники експертного обговорення також детально проаналізували шляхи зняття мораторію на застосування заходів примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, мораторію на звернення стягнення на майно громадян, передане в забезпечення за споживчими кредитами в іноземній валюті тощо.
