Законодавча заборона на вчинення виконавчих дій щодо АТ «Укрзалізниця» не поширюється на випадки, коли підприємство добровільно виконує судове рішення. Кошти, добровільно перераховані боржником на депозитний рахунок виконавчої служби після набрання чинності Законом України від 28 липня 2022 року № 2468-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» (Закон № 2468-IX), підлягають перерахуванню стягувачу.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
У справі, що переглядалася, заявник оскаржив бездіяльність органу ДВС щодо неперерахування йому коштів, стягнутих за рішенням суду про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судового збору, зазначаючи, що виконавчі провадження були відкриті, але одразу зупинені на підставі п. 10-3 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено тимчасове зупинення виконавчих дій на період дії воєнного стану у справах, у яких боржником є АТ «Українська залізниця». Незважаючи те, що боржник фактично сплатив кошти на депозитний рахунок органу ДВС, кошти стягувачу перераховані не були.
Суди в задоволенні скарги відмовили, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на період дії воєнного стану виконавчі дії у справах, у яких боржником є АТ «Українська залізниця», підлягають зупиненню, у зв’язку з чим орган ДВС не мав правових підстав для перерахування коштів стягувачу, а тому його бездіяльність є правомірною, а прийняті постанови про зупинення вчинення виконавчих дій – такими, що відповідають закону.
ОП КЦС ВС, забезпечуючи єдність судової практики, відступивши від протилежного висновку, викладеного в постанові Верховного Суду, зробила такий правовий висновок.
Виконання судового рішення відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція).
Відповідно до п. 10-3 розд. XIII Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону № 2468-IX) на період дії воєнного стану щодо АТ «Укрзалізниця» зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання, а також підлягають зняттю всі арешти, накладені на кошти та майно товариства до набрання чинності цим Законом.
ОП КЦС ВС роз’яснила, що мораторій, запроваджений Законом № 2468-IX, мав на меті підтримання фінансової стабільності АТ «Укрзалізниця» шляхом збереження коштів на його рахунках для забезпечення безперервної господарської діяльності в умовах воєнного стану.
Проте, якщо боржник (АТ «Укрзалізниця») добровільно перерахував суму боргу на депозитний рахунок ДВС, ці кошти вже вибули з його володіння і не можуть бути використані в його господарській діяльності.
ОП КЦС ВС зазначила, що заборона на вчинення виконавчих дій стосується саме заходів примусового виконання (арешт, списання коштів тощо), а перерахування вже наявних на депозиті виконавця коштів є технічною дією, яку виконавець має вчинити не пізніше наступного робочого дня.
Невиправдане зволікання з виплатою цих сум порушує право стягувача на виконання судового рішення в розумний строк, що є метою здійснення виконавчого провадження.
Належне виконання державним виконавцем покладених на нього обов’язків гарантує, зокрема, непорушність майнових прав як стягувача, так і боржника.
З огляду на викладене ОП КЦС ВС виснувала, що в разі добровільного внесення АТ «Укрзалізниця» коштів на депозитний рахунок ДВС поновлення провадження для їх перерахування стягувачу та подальше закінчення провадження не суперечить вимогам закону.
За результатами розгляду касаційної скарги ОП КЦС ВС скасувала судові рішення судів попередніх інстанцій, визнала неправомірною бездіяльність органу ДВС щодо неперерахування коштів стягувачу та зобов’язала ДВС поновити виконавчі дії і перерахувати на користь заявника грошові кошти, які розміщені на депозитному рахунку виконавчої служби.
Посилання на повний текст постанови ОП КЦС ВС від 6 квітня 2026 року у справі № 545/304/22 (провадження № 61-31сво26) буде невідкладно додано після його оприлюднення в ЄДРСР.
