Поділ майна після розлучення: апеляційний суд підтримав рішення про визнання спільною власністю автомобіля, гаража та дачного будинку
Черкаський районний суд Черкаської області 3 грудня 2025 року розглянув цивільну справу за позовом колишньої дружини до колишнього чоловіка про поділ спільного майна подружжя. Постановою Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Обставини справи
Шлюб між сторонами було зареєстровано у листопаді 2012 року. За час подружнього життя сторони набули у власність автомобіль, нежитлове приміщення блоку гаражів зі службовими приміщеннями площею 49,1 кв. м у гаражно-будівельному кооперативі у місті Черкаси, дачний будинок площею 92,9 кв. м та земельну ділянку площею 0,0127 га. Усе майно було зареєстроване на ім’я чоловіка.
У березні 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси розірвав шлюб між сторонами.
Позивачка просила визнати спірне майно спільною сумісною власністю подружжя, передати автомобіль та гараж відповідачу зі стягненням на її користь грошової компенсації вартості належних їй часток, а дачний будинок і земельну ділянку поділити між сторонами порівну.
Позиція відповідача та оцінка доказів судом
Відповідач заперечував проти позову та стверджував, що гараж і дачний будинок були придбані за кошти, подаровані йому рідною сестрою, яка працює в Чехії. На підтвердження він надав договори дарування грошових коштів від 10 вересня 2014 року на суму 65 000 грн та від 7 вересня 2019 року на суму 850 000 грн.
Суд не визнав ці договори належними та допустимими доказами особистого походження коштів. Суд зазначив, що договори дарування грошових коштів на такі суми між фізичними особами підлягають нотаріальному посвідченню. Оскільки подані договори були укладені у простій письмовій формі та не посвідчені нотаріально, вони не можуть підтверджувати виникнення відповідних правовідносин.
Крім того, суд критично оцінив показання свідка, яка нібито була присутня під час передачі коштів, оскільки вона перебувала у трудових відносинах із сестрою відповідача та фактично була її підлеглою. Інших об’єктивних доказів реального передання коштів, зокрема банківських документів, платіжних доручень чи розписок, до матеріалів справи подано не було.
За таких обставин суд застосував передбачену статтею 60 Сімейного кодексу України презумпцію спільності майна подружжя та дійшов висновку, що відповідач не спростував її належними доказами.
Рішення суду
Суд визнав автомобіль, гаражне приміщення, дачний будинок і земельну ділянку об’єктами спільної сумісної власності подружжя та визначив за кожним із колишнього подружжя право власності на 1/2 частину кожного об’єкта.
Під час вирішення питання щодо автомобіля суд встановив, що жодна зі сторін не висловила готовності отримати транспортний засіб у власність із виплатою компенсації іншій стороні та не внесла відповідних коштів на депозитний рахунок суду. За таких умов суд обрав інший передбачений законом спосіб поділу та визнав за кожною стороною право власності на 1/2 частину автомобіля.
Дачний будинок і земельну ділянку також поділено між сторонами в рівних частках.
Апеляційний перегляд
Представник позивачки оскаржив рішення в частині поділу автомобіля, наполягаючи на передачі транспортного засобу відповідачу з виплатою компенсації. Черкаський апеляційний суд не погодився з доводами апеляційної скарги та дійшов висновку, що районний суд правильно встановив фактичні обставини справи, належно оцінив докази та правильно застосував норми матеріального права.
У результаті апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області — без змін.
Поточний стан справи
Наразі Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою представника позивачки.
Таким чином, рішення Черкаського районного суду Черкаської області набрало законної сили після апеляційного перегляду, однак остаточний розгляд справи триває в суді касаційної інстанції.
