Аналітичний звіт «Неупередженість суду та відвід суддів у контексті п. 1 ст. 6 ЄКПЛ: аналіз практики ЄСПЛ і національний контекст» був презентований під час круглого столу, організованого за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» 15 травня 2026 року.
Від Вищої ради правосуддя у заході взяли участь члени ВРП Дмитро Лук’янов і Роман Маселко.
Судді Верховного Суду та інших судів, представники органів суддівського врядування і самоврядування, Конституційного Суду України, Національної школи суддів України, наукової спільноти та міжнародних партнерів обговорили, зокрема, підходи ЄСПЛ до оцінки суб’єктивної та об’єктивної неупередженості суду, типові ситуації, у яких можуть виникати сумніви щодо неупередженості суддів, а також питання застосування процедур відводу та самовідводу при одноособовому і колегіальному розгляді справ. Окрему увагу було приділено національному контексту застосування пункту 1 статті 6 ЄКПЛ та можливим напрямам удосконалення законодавства і судової практики.
Член Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов наголосив, що питання дотримання стандартів неупередженості суду та процедур відводу і самовідводу є наскрізними для всієї системи правосуддя та безпосередньо впливають на рівень довіри до суду.
Він відзначив практичну цінність представленого аналітичного звіту, підкресливши, що його положення застосовуються у діяльності органів суддівського врядування, зокрема Вищої ради правосуддя, а також можуть бути корисними для інших інституцій, на які поширюються стандарти статті 6 ЄКПЛ.
Окремо Дмитро Лук’янов звернув увагу на те, що практика розгляду питань відводу у дисциплінарних провадженнях потребує особливої виваженості, оскільки пов’язана з ризиками змішування процесуальних ролей у членів органу суддівського врядування та виникнення потенційного конфлікту інтересів. До складу ВРП входять судді, представники прокуратури, адвокатури та наукової спільноти, які могли раніше через свої професійні обов’язки перетинатися із сторонами провадження. У цьому контексті доповідач підкреслив важливість своєчасного реагування на такі ситуації та належного застосування правил відводу для забезпечення об’єктивності процедур.
Дмитро Лук’янов поінформував, що у 2025 році Вища рада правосуддя ухвалила рішення про притягнення до відповідальності 13 суддів у зв’язку з порушеннями правил відводу та самовідводу. Такі порушення мають різні прояви у практиці — від невиконання обов’язку заявити самовідвід до необґрунтованого усунення від розгляду справи — і в окремих випадках можуть негативно впливати на сприйняття незалежності суду суспільством, особливо в невеликих громадах.
В абсолютній більшості випадків ВРП застосовувала дисциплінарне стягнення у вигляді попередження з метою коригування поведінки судді та зміцнення суспільної довіри до судової влади.
У Вищій раді правосуддя, за словами доповідача, такі підходи застосовуються з урахуванням необхідності забезпечення балансу між дотриманням процесуальних гарантій і неперервністю здійснення функцій.
Він розповів про випадки зловживання сторонами процесуальними правами шляхом заявлення відводів членам ВРП. Вища рада правосуддя є колегіальним органом, для роботи якого законодавством встановлено обов’язкові кворуми, а їх втрата може унеможливити розгляд окремих категорій питань.
Водночас він звернув увагу на положення статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», яка передбачає можливість участі члена колегіального органу у прийнятті рішень під зовнішнім контролем у разі, якщо його неучасть призведе до втрати правомочності органу.
Член Вищої ради правосуддя Роман Маселко звернув увагу на практичні та процедурні аспекти застосування інституту відводу і самовідводу, наголосивши, що важливими є не лише підстави для відводу, а й порядок його заявлення, строки та правові наслідки відповідних процесуальних рішень.
Він також акцентував увагу на необхідності врахування конкретних обставин кожної ситуації, пов’язаної з відводом чи самовідводом, та необхідності належної оцінки мотивів і наслідків таких процесуальних дій, зокрема у дисциплінарній практиці.
Роман Маселко звернув увагу на випадки можливого використання процедур відводу як способу впливу на розподіл справ або втручання у здійснення правосуддя, особливо в судах із невеликою кількістю суддів.
Він висловив побажання, щоб дослідження проблематики відводів і самовідводів було продовжене, зважаючи на різні випадки у процесуальній судовій практиці.
У межах заходу доповідь, присвячену презентації аналітичного звіту щодо стандартів неупередженості суду та процедур відводу суддів у практиці Європейського суду з прав людини й національному правозастосуванні, представила експертка Проєкту ЄС «Право-Justice», завідувачка кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права НЮУ імені Ярослава Мудрого Тетяна Цувіна.
Коментарі до звіту надала суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Наталія Сакара, яка акцентувала увагу на актуальності теми неупередженості суду та процедури відводу у світлі забезпечення права на справедливий суд.
Менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду» Ірина Кушнір звернула увагу на необхідність індивідуального підходу до оцінки кожної ситуації, пов’язаної з питаннями неупередженості суду та відводу суддів.
Вона також підтримала позицію учасників круглого столу щодо важливості належної аргументації судових рішень, підкресливши, що розвиток навичок аргументації потребує системної та тривалої роботи, зокрема через вивчення практик інших юрисдикцій і професійний обмін досвідом.
Заступниця керівниці Проєкту ЄС «Право-Justice» Ольга Срібняк наголосила, що питання відводу та самовідводу суддів належать до найбільш складних і неоднозначних у практичній діяльності суду. Вона відзначила практичний характер аналітичного звіту, який містить систематизований аналіз типових ситуацій, пов’язаних із відводами і самовідводами суддів та враховує сучасні виклики правозастосування. Також вона поінформувала, що звіт в електронній формі розміщено на офіційному сайті Проєкту ЄС «Право-Justice».
Фото: Проєкт ЄС "Право-Justice"
