Поширення суб’єктом господарювання на упаковці косметичного засобу інформації про його здатність лікувати захворювання без відповідної реєстрації виробу в Державному реєстрі лікарських засобів України є повідомленням неправдивих відомостей. Для кваліфікації таких дій як недобросовісної конкуренції достатньо самого факту поширення інформації, що може вплинути на наміри споживачів щодо придбання товару, незалежно від настання реальних збитків для конкурентів.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Виробник косметичного засобу звернувся з позовом до Антимонопольного комітету України (АМК) про визнання недійсним рішення, яким його дії кваліфіковано як порушення ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, та накладено штраф.
У рішенні АМК зазначено, що на упаковці косметичного засобу «Ротокан» містилися відомості про його ефективність при запальних захворюваннях ротової порожнини, які могли створювати у споживачів враження про його лікарські властивості. Водночас зазначений засіб не був зареєстрований як лікарський препарат, а заявлені властивості не були підтверджені належними дослідженнями. Опитування споживачів показало, що така інформація впливає на рішення про купівлю та сприймається переважно як характеристика лікарського засобу. У зв’язку з цим АМК дійшов висновку, що поширена інформація є неправдивою та може надавати виробникові неправомірні конкурентні переваги.
Суди попередніх інстанцій у задоволенні позову відмовили, зазначивши, що виріб, який позиціонується як такий, що застосовується при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота, повинен бути внесений до Державного реєстру лікарських засобів України. Позивач, не проводячи клінічних випробувань косметичного засобу, міг отримати неправомірні переваги над іншими виробниками не завдяки власним досягненням, а через поширення неправдивої інформації.
Переглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що поширення інформації, яка вводить в оману, як прояв недобросовісної конкуренції має оцінюватися в контексті конкурентних відносин і охоплює повідомлення неповних, неточних або неправдивих відомостей, які вплинули або можуть вплинути на наміри споживачів. Для кваліфікації порушення не вимагається настання негативних наслідків – достатньо встановлення самого факту таких дій або можливості їх впливу.
Суди встановили, що позивач поширював на упаковці косметичного засобу інформацію, яка за своїм змістом створювала у споживачів уявлення про притаманні лікарському засобу властивості, хоча такий засіб не був зареєстрований як лікарський. Результати опитувань підтвердили, що ця інформація впливає на наміри споживачів і сприймається більшістю як лікарський засіб. Верховний Суд дійшов висновку про правильне застосування судами попередніх інстанцій ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
КГС ВС залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Постанова КГС ВС від 20 березня 2026 року у справі № 910/9006/25 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/135844764.
