«Київський полілог за роки свого існування став авторитетним майданчиком для обговорення актуальних проблем кримінальної юстиції, вироблення спільних підходів до їх розв’язання та зміцнення міжінституційної взаємодії», – зазначила заступниця Голови ВРП Оксана Кваша під час вітальної промови на ІХ Київському полілозі «Кримінальна юстиція під час війни: інституційна взаємодія, відповідальність та суспільна довіра».
Звертаючись до учасників заходу, Оксана Кваша наголосила на важливості конструктивного професійного діалогу між представниками судової влади, наукової спільноти, адвокатури та інших інституцій, залучених до формування й реалізації державної політики у сфері правосуддя.
«Сьогоднішній захід я сприймаю як свято взаємодії та довіри. Саме завдяки відкритому фаховому діалогу ми маємо можливість обговорювати найскладніші питання, шукати компроміси та спільно напрацьовувати рішення», – зазначила заступниця Голови Вищої ради правосуддя.
Оксана Кваша підкреслила, що безперервність здійснення правосуддя під час збройної агресії російської федерації стала свідченням професійності, стійкості та відданості українських суддів принципам верховенства права.
Вона також наголосила на важливості подальшого впровадження європейських стандартів правосуддя та розвитку співпраці з міжнародними партнерами, водночас відзначивши унікальний досвід українських суддів, які в умовах повномасштабної війни продовжують виконувати конституційну функцію із захисту прав і свобод людини та громадянина.
На завершення виступу Оксана Кваша висловила сподівання, що наступний, ХКиївський полілог відбудеться вже після завершення війни та стане майданчиком для обговорення подальшого розвитку українського правосуддя в мирний час.
Під час тематичної дискусії «Судова влада в умовах війни: як не втратити державу зсередини» член Вищої ради правосуддя Олексій Мельник звернув увагу на необхідність розглядати справедливість не лише як результат здійснення правосуддя, а й як принцип організації судової системи.
Він наголосив, що справедливість у функціонуванні судової влади є важливою передумовою для досягнення справедливого правосуддя. Водночас одним із ключових викликів для судової системи залишається нерівномірне навантаження на суддів, кадровий дефіцит та необхідність забезпечення своєчасного розгляду справ.
Олексій Мельник зазначив, що попри повномасштабну війну Україна не повинна відмовлятися від подальших реформ у сфері правосуддя. За його словами, започатковані після 2014 року зміни, зокрема конституційна та процесуальна реформи, суттєво вдосконалили механізми добору суддів, проходження суддівської кар’єри та організації судочинства.
Особливу увагу він звернув на оцінку українських реформ з боку європейських інституцій. Зокрема, за його словами, очікується, що на 106-му пленарному засіданні Європейського комітету з питань правового співробітництва (CDCJ) буде затверджений звіт, у якому процедури добору суддів та проходження суддівської кар’єри в Україні відзначені як одні з найбільш прогресивних серед європейських держав.
Разом із тим член Вищої ради правосуддя наголосив, що реформа інституційного устрою судової системи ще не завершена. Серед першочергових завдань він назвав заповнення вакантних посад суддів, завершення реформи мережі місцевих судів, удосконалення механізмів розподілу справ та забезпечення рівномірного навантаження між судами.
Окремо Олексій Мельник навів дані практики Європейського суду з прав людини, які свідчать про необхідність подальшого підвищення ефективності правосуддя в Україні. За його словами, значна частина рішень ЄСПЛ щодо України стосується порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку, що безпосередньо впливає на рівень довіри до судової влади та сприйняття справедливості.
Говорячи про значення своєчасного розгляду справ, Олексій Мельник нагадав слова Мартіна Лютера Кінга про те, що «справедливість, яку надто довго відкладають, означає відмову у справедливості». Він зазначив, що навіть якісне та законне судове рішення не досягає своєї мети, якщо ухвалюється через тривалий час після виникнення спору чи правопорушення. Саме тому забезпечення належних строків розгляду справ є одним із ключових чинників довіри суспільства до правосуддя.
У цьому контексті він підкреслив, що надмірне навантаження на суддів негативно позначається на можливості забезпечити високі стандарти здійснення правосуддя.
Серед перспективних напрямів підвищення ефективності судової системи Олексій Мельник назвав використання сучасних технологій, удосконалення судових процедур та врахування кращих європейських практик. Зокрема, він звернув увагу на досвід Хорватії щодо централізованого розподілу окремих категорій справ та досвід Литви із переданням частини нескладних процедур іншим уповноваженим суб’єктам.
Водночас член Вищої ради правосуддя наголосив, що застосування штучного інтелекту, про який наразі багато говорять, має залишатися допоміжним інструментом у діяльності судів. За його словами, навіть у країнах, які активно впроваджують такі технології, остаточне рішення та контроль за результатами роботи штучного інтелекту залишаються за професійним суддею.
Підсумовуючи виступ, Олексій Мельник зазначив, що досягнення справедливості правосуддя безпосередньо пов’язане зі створенням належних умов для роботи суддів, ефективною організацією судової системи та врахуванням позиції суддівської спільноти під час реалізації подальших реформ.
У заході, який відбувся 5 червня 2026 року, взяли участь члени Вищої ради правосуддя Олег Кандзюба, Дмитро Круподеря, Дмитро Лук’янов, Микола Мороз, Тетяна Спірідонова, а також судді Верховного Суду, Конституційного Суду України, судів першої інстанції, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, провідні науковці, представники академічної спільноти та міжнародних організацій.
Програма заходу, який відбувся 5 червня 2026 року, охопила питання функціонування судової влади в умовах війни, кримінально-правової охорони основ національної безпеки України та актуальних викликів для системи кримінальної юстиції.
Довідково
ІХ Київський полілог організовано Верховним Судом спільно з Вищою радою правосуддя, Інститутом держави і права імені В. М. Корецького НАН України та Програмою підтримки ОБСЄ для України в межах проєкту «Підвищення якості правосуддя шляхом посилення ролі Верховного Суду у забезпеченні прозорого, підзвітного та інклюзивного правосуддя».
