Судді Верховного Суду, безперечно, віддані євроінтеграційному курсу України. Ми розуміємо, що вступ до Європейського Союзу – це і Перемога України у війні, розв’язаній росією, і післявоєнне відновлення, і подальша розбудова правової системи.
У контексті євроінтеграції Верховний Суд визначено відповідальним за виконання 16 пунктів, передбачених Дорожньою картою з питань верховенства права. У ВС працює робоча група щодо забезпечення виконання заходів Дорожньої карти. Водночас досягти результату можливо, лише скоординувавши зусилля всіх співвиконавців євроінтеграційних заходів, зокрема завдяки волі законодавця в імплементації європейських стандартів судочинства.
Про це зауважив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко на конференції «Органи суддівського врядування: стратегія діяльності та інституційне лідерство в умовах євроінтеграції та судової реформи в Україні», організованій Вищою радою правосуддя за підтримки Ради правосуддя Королівства Нідерландів. Під час заходу презентували Стратегію діяльності Вищої ради правосуддя на 2026–2030 роки та план дій щодо її реалізації.
Подякувавши ВРП за розроблення і затвердження Стратегії, Станіслав Кравченко пояснив, що роль Верховного Суду в її виконанні й імплементації полягає в дотриманні законодавства, яке відповідає європейським стандартам, подальшому врахуванні релевантної практики ЄСПЛ в національній судовій практиці та зверненні до рішень Суду справедливості ЄС для підсилення мотивування правових позицій.
Окрім цього, Верховний Суд повністю усвідомлює необхідність забезпечення єдності судової практики. Саме завдяки судовій реформі 2016–2017 років до процесуальних кодексів було внесено зміни та запроваджено нові механізми забезпечення єдності судової практики, зокрема шляхом ухвалення рішень судовими палатами, об’єднаними палатами та Великою Палатою Верховного Суду. Як зазначив Голова ВС, у практиці Верховного Суду трапляються й випадки відступу від раніше сформованих правових позицій. «Ми розуміємо наслідки таких відступів. Водночас не варто забувати, що право – живий організм. Змінюються суспільні відносини і, відповідно, практика ЄСПЛ та національних судів», – додав він.
Також, як наголосив Голова Верховного Суду, надзвичайно важлива співпраця з міжнародними інституціями. У цьому процесі ВС відіграє провідну роль через представництво українського судочинства на численних заходах. Мета цього – надати іноземним партнерам можливість безпосередньо ознайомитися з роботою національної судової системи, забезпечивши відкритий і конструктивний діалог щодо наявних проблем та викликів, з якими вона стикається. Зокрема, нагадав Станіслав Кравченко, результатом такої послідовної міжнародної співпраці стало отримання Верховним Судом статусу спостерігача Мережі голів верховних судів Європейського Союзу 14 жовтня 2022 року.
«Завдяки щоденній наполегливій роботі та відданості принципам верховенства права і європейським демократичним цінностям українські судді вже п'ятий рік в умовах повномасштабної війни забезпечують стабільність правової системи. 5 млн 800 тис. проваджень, які перебували на розгляді національних судів упродовж минулого року, підтверджують це. Тож, говорячи про подальше вдосконалення і реформування, не варто забувати, що нам є чим пишатися вже зараз», – акцентував Голова ВС.
