На цьому голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко наголосив на організованій Верховним Судом спільно з Асоціацією правників України онлайн-зустрічі, під час якої йшлося про здійснення кримінального провадження та функціонування системи кримінальної юстиції в умовах воєнного стану. Захід відбувся 15 червня 2022 року.
З перших днів широкомасштабного вторгнення в Україну російських військ постало питання, як забезпечити виконання судами покладених на них Конституцією України і законами України функцій у таких умовах. Частина судів була на окупованій території, будівлі інших – пошкоджені або зруйновані внаслідок ворожих обстрілів, багато судів перебували в районі бойових дій.
Голова ККС ВС зауважив, що на початку війни в регіонах, де велися бойові дії, скоювалися крадіжки, пограбування, інші кримінальні правопорушення. Натомість нікому було ні затримувати осіб, які їх вчиняли, ні обирати запобіжний захід таким особам.
Тому Станіслав Кравченко назвав дуже позитивними зміни до законодавства щодо кримінального провадження в умовах воєнного стану, подякувавши народним депутатам за створення додаткових правових механізмів для організації роботи судової системи в цих складних умовах.
Зокрема, змінами до законодавства передбачено наділення прокурора повноваженнями приймати рішення про початок досудового розслідування, ухвалювати інші процесуальні рішення, якщо не працює місцевий суд. Також змінами передбачено, що коли суд не може здійснювати правосуддя з об’єктивних причин, справу розглядає найбільш територіально наближений до нього суд, або інший суд, передбачений законодавством. На початку вторгнення було важко визначити, які суди на територіях, що зазнали нападу, працюють, а які – ні. Тому було вироблено підхід на період воєнного стану – де слідство, там і суд. Крім того, розпорядженнями Голови Верховного Суду змінено територіальну підсудність судів у зв’язку з неможливістю здійснювати ними правосуддя під час воєнного стану. Станіслав Кравченко також звернув увагу, що КПК України передбачає можливість подання клопотання про розгляд справи судом за місцем знаходження обвинуваченого, передачі справи до іншого суду через виняткові обставини тощо.
Станіслав Кравченко звернув увагу, що після введення воєнного стану захоплені військовослужбовці країни-агресора вважаються військовополоненими і до них застосовується не КК України, а Женевська конвенція про поводження з військовополоненими. Але якщо військові скоїли воєнні злочини, такі як насильство над мирним населенням тощо, вони підлягають притягненню до кримінальної відповідальності.
Голова ККС ВС підтримує ідею створення міжнародного трибуналу з воєнних злочинів росії. Передбачається, що трибунал буде розглядати злочини щодо 20-30 керівників країни-агресора. Однак основну масу таких справ доведеться розглядати саме українським судам.
Порушувалося питання проведення судових засідань у кримінальних провадженнях дистанційно, зокрема коли суддя перебуває поза приміщенням будь-якого суду. Станіслав Кравченко зазначив, що в такому разі не можна гарантувати дотримання загальних засад здійснення правосуддя, відсутність тиску на суддю, втручання в процес. Натомість дистанційна участь у засіданнях учасників процесу виправдана.
Актуальним є питання зупинення провадження, коли обвинуваченого мобілізовано до ЗСУ або він служить у ТрО. Доповідач зазначив, що КПК України передбачає зупинення провадження щодо військовослужбовців, однак якщо обвинувачений уклав контракт із підрозділами ТрО, які не належать до складу ЗСУ, до нього ця норма не застосовується. Водночас Станіслав Кравченко сказав, що в разі наявності відомостей про те, що особа захищає Батьківщину, вона не ухиляється від суду, кримінальне провадження може бути зупинене. Тож треба розглядати окремо кожен випадок. Крім того, участь у захисті країни може бути обставиною, що пом’якшує покарання, під час розгляду справи в майбутньому.
Обговорили також можливість відкладення розгляду справи через мобілізацію захисника. Станіслав Кравченко зазначив, що це може бути поважною причиною. Але треба враховувати інтереси обвинуваченого (наприклад, він може перебувати під вартою), тому в деяких випадках такій особі доцільніше обрати іншого захисника.
Відповідаючи на запитання, голова ККС ВС сказав, що раніше не підтримував ідею відновлення військових судів в Україні, а зараз – підтримує. Однак є питання щодо необхідності внесення змін до Конституції України, організації роботи таких судів тощо. Тож процедура створення нової судової ланки потребує часу і фінансування. Сьогодні, за словами Станіслава Кравченка, незважаючи на брак кадрів та інші проблеми, з якими стикаються суди, вони мобілізують усі ресурси для розгляду відповідної категорії справ.
Крім того, адвокати порушили питання про ототожнення захисника з клієнтом. На думку Станіслава Кравченка, адвокати виконують свої професійні обов’язки із забезпечення захисту обвинувачуваних. Такі обов’язки передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України та процесуальним законодавством. Якщо ми хочемо жити в демократичній державі, мусимо сповідувати й відповідні принципи. Незважаючи на те, що нам дуже важко сьогодні, ми не повинні опуститися до стандартів країни-агресора. На завершення голова ККС ВС подякував учасникам за активну участь, а також за професійне виконання своїх обов’язків у непростих умовах воєнного часу.
Відео зустрічі можна переглянути за посиланням https://cutt.ly/lKuvnKd.
